Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побожити

Побожити, -жу, -жиш, гл. Поблагословить? Въ свадебной пѣснѣ послѣ вѣнчанія: Дякуєме попонькові... нагленько нас одправив, но твердо нас побожив. Гол. IV. 439.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБОЖИТИ"
Безнадійність, -ности, ж. Безнадежность.
Видряпати, -ся. Cм. видряпувати, -ся.
Видушити Cм. видушувати.
Вихитрувати, -трую, -єш, гл. Добыть хитростью. Левиц. І.
Вичинити, -ню, -ниш, гл. Вычинить.
Вітонька, віточка, -ки, ж. Ум. отъ віта.
Зк.. Всѣ слова, начинающіяся на зк,. Cм. на ск.
Лаз, -зу, м. 1) Преимущ. во мн. ч. Лазаніе. Минулись мої ходи через огороди; минулися мої лози через перелази. ЮР. Збор. Петренко. 49. 2) Лѣсной проходъ звѣрей. 3) Лѣсная поляна. Желех. 4) мн. Нарѣзки полей, участки. Ум. лазо́к. Желех.
Поперекульбачувати, -чую, -єш, гл. Пересѣдлать (во множествѣ).
Чопок, -пка, м. Ум. отъ чіп. Ком. II. № 383.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.