Джирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Дребезжать. А голос такий у його був, як з бочки, аж вікна джирчать.
Майсте́рни́й, -а, -е. Мастерской; искусный, способный къ мастерству. Майстерна людина. Я майстерний до сього діла. Там у Рожеві народ усе майстерний.
Набо́втувати, -тую, -єш, сов. в. набовтати, -таю, -єш, гл. Наплескивать, наплескать, насливать, наболтать. Набовтала помий повне відро.
Наспівати, -ва́ю, -єш, сов. в. наспіти, -пію, -єш и наспінути, -ну, -неш, гл. 1) Поспѣвать, поспѣть, подоспѣвать, подоспѣть. Аж ось наспіли святки. Раненько вийду, на обід наспіну. 2) Настигать, настичь, догонять, догнать. Оглядав, чи не наспіви погоня. Тут їх доля зла наспіла. 3) Созрѣвать, созрѣть (о многихъ). Полуниці вже наспіли.
Ошийник, -ка, м. Подзатыльникъ. За кожним ступнем брав по парі ошийників, а тамті два, що вели, дали ще по одному, що аж носом запоров у сінці.
Пальовиско, -ка, с. = паливо.
Поганин, -на, м. 1) Язычникъ. Був їден поганин, недовірок. Остафій як був поганином, звавсі Плакида. 2) Волкъ.
Пожмакати, -каю, -єш, гл. Скомкать (во множествѣ).
Пообсапувати, -пую, -єш, гл. Обполоть и окучить (во множествѣ). Як гарно пообсапуєш картоплю, то більша вродить.
Струсій, -я, -є. = струсевий. Струсе перо. 6.