Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поблаголовити

Поблаголовити, -влю́, -ви́ш, гл. Поблагословить. От їх поблагословили і одружили. Рудч. Ск. II. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБЛАГОЛОВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБЛАГОЛОВИТИ"
Анта́бка, -ки, ж. 1) Ум. отъ Анта́ба. Вх. Зн. І. Cм. еще шкафа. МУЕ. І. 72. 2) Желѣзная скоба для скрѣпы. Звенигород. у.
Бодян, -ну, м. Раст. Amisum stellatum. Або горілочку пили.... настояную на бодян. Котл. Ен. ІІІ. 63.
Зарібкува́ти, -кую, -єш, гл. Зарабатывать, имѣть заработки, ходить на заработки. Він зарібкує. Вх. Лем. 416.
Збу́джувати, -джую, -єш, сов. в. збуди́ти, -джу́, -диш, гл. Пробуждать, пробудить, будить, разбудить. Його сонного будили, не збудили. Макс. (1849) 27.
Лі́тішний, -а, -е. = літошній. Вх. Зн. 33. Желех.
Лучни́ця, -ці, ж. 1) Смолистое сосновое дерево. Вх. Зн. 34. 2) Родъ факела изъ смолистаго дерева, употребляемый при багреніи рыбы. Шух. І. 223.
Наруба́тися, -баюся, -єшся, гл. Нарубиться.
Нуждота, -ти, ж. 1) = нужда. 2) Болѣзнь. Бог дасть нуждоту, Бог дасть, що й оздоровить. Посл.
Полонинний, -а, -е. Относящійся къ полонині. Желех.
Розбишака, -ки, м. Разбойникъ, буянъ. Називають мене бурлакою, а мого товариша розбишакою. Чуб. Яка ж ватага розбишак! Котл. Ен. І. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБЛАГОЛОВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.