Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побіл

Побіл, -лу, м. 1) Бѣлая глина. Вас. 182. 2) Побѣлка. Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЛ"
Запи́нка, -ки, ж. Запинка, остановка.
Запла́вець, -вця, м. = заволока. Вх. Зн. 20.
Каронька, -ки, ж. Ум. отъ кара.
Макольо́ндра, -ри, ж. и макольо́ндрик, -ка, м. = макопійка. Вх. Пч. II. 10.
Перепеля, -ля́ти, с. Перепелка-дѣтенышъ. Вх. Пч. II. 13.
Повидну нар. При свѣтѣ, когда видно. Пішов я з Лавріном роздивитися город повидну. О. 1861. X. 146. Завтра повидну допишеш, покинь тепер.
Подуха, -хи, ж. Духота. Желех. Вх. Зн. 51.
Порозгублювати, -люю, -єш, гл. Растерять (во множествѣ). Поки донесеш, то все порозгублюєш. Богодух. у.
Склярчук, -ка, м. Подмастерье у стекольщика.
Сторінка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сторона. Не лихо журить і чужа сторінка, а невдала жінка. Ном. № 9112. 2) Страница.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.