Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побіл

Побіл, -лу, м. 1) Бѣлая глина. Вас. 182. 2) Побѣлка. Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЛ"
Балабушок, -шка, м. Ум. отъ балабух.
Вйо! меж. Крикъ на лошадей: но! Вх. Лем. 398.
Ґе́дзел, -зла и ґе́дзель, -зля, м. = Ґедз. Рудан. І. 160. Ном. № 3389.
Загорба́тіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться горбатымъ. На сій роботі не забагатієш, а загорбатієш. Ном. № 10371.
Ме́нта, -ти, ж. Родъ мѣхового женскаго полушубка, окаймленнаго тесемками. Гол. Од. 81.
Обробити, -ся. Cм. обробляти, -ся.
Первожителець, -льця, м. Первый житель. Ном. № 8507.
Пригадати, -ся. Cм. пригадувати, -ся.
Усердя, -дя, с. Усердіе. Тоді на його велике усердиє маю. АД. І. 118.
Шубовтнути, -тну, -неш, гл. = шубовснути. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.