Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поправа

Поправа, -ви, ж. 1) Починка, исправленіе. 2) Исправленіе (нравственное). Горе нам, ян не діждеться од нас ніякої поправи Той, що ненавидить усякий гріх. Гречулевич, Проповѣди (1857), 78. Ум. поправка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРАВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРАВА"
Абшитува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Давать отставку, увольнять.
Арда́ль, -лі, ж. Трансильванія. Федьк. І. Слово отъ изд. XV.
Воріння, -ня, с. Жерди для огорожи. Шух. І. 76. Cм. вір'я.
Геп меж. Звукоподражаніе паденію или удару; шлепъ. Кінь спіткнувся, а він геп у саму калюжу. Ген об землю! Ном. № 6645.
Годуля, -лі, ж. Пища, кормъ. Угор.
Жегна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Прощаться.
Покотигорошок, -шка, м. = котигорошок.
Призорити, -рю, -риш, гл. Подстеречь, подсмотрѣть.
Пугутькало, -ла, м. = сич. Камен. у. Вх. Пч. ІІ. 14.
Пустоцвіт, -ту, м. Пустоцвѣтъ. Коли йде самий пустоцвіт, укинь личака у грядки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПРАВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.