Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попозіпати

Попозіпати, -паю, -єш, гл. Достаточно покричать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОЗІПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОЗІПАТИ"
Бідка, -ки, ж. 1) Ум. отъ біда. 2) Телѣжка о двухъ колесахъ. Запріг бідку. Грин. II. 331.
Вдова, -ви, ж. = удова.
Вигубити Cм. вигублювати.
Видніти, -ніє, гл. безл. Свѣтать; проясняться.
Кирпичина, -ни, ж. Плитка кирпичу. Ум. кирпичи́нка.
Кончина, -ни, ж. 1) Край, конецъ. Я не бороню йому стояти при престолі Божому й до кончини його віку. МВ. І. 16. 2) Смерть. Ідіть, діти, кланяйтесь батькові, бо недалеко його кончина. ЗОЮР. II. 284.
Ненуж сз. = ніж. Лучче хліб їсти з водою, ненуж буханець з бідою. Ном. № 7288.
Тропати, -паю, -єш, гл. Топать, притопывать. ЗЮЗО. 11. 486.
Цвітка, -ки, ж. = квітка 1. Урвав цвітку таку красну, так любо пахне. Гн. ІІ. 104.
Чудотвор, -ра, м. = чудотворець. (Казка) про Оха — чудотвора. Чуб. II. 372.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОЗІПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.