Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попоплакати

Попоплакати, -плачу, -чеш, гл. Много плакать, наплакаться. Стара тії листи що-дня вичитує, — і попоплаче над ними, і попосміється. МВ. (О. 1862. III. 35). Що попоплакала мати наша покійна за батьком! О. 1862. X. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОПЛАКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОПЛАКАТИ"
Брусниця, -ці, ж. Раст. Vaccinium Vitis Jdaea L. ЗЮЗО. I. 140.
Гарячкувати, -чкую, -єш, гл. Пороть горячку. Я гарячкую, гарячкую — де воно ділося сокира та долото, аж воно украв хтось. Волч. у.
Межи́ти, -жу, -жи́ш, гл. Мариновать? вялить?
Носилянка, -ки, ж. Одна изъ пары большихъ жердей для переноски сѣна. Вх. Зн. 42. Шух. І. 170.
Підвечірковий, -а, -е. Относящійся къ закускѣ предъ ужиномъ. Підвечіркова доба.
Похрупати, -паю, -єш, гл. = похрумати.
Проточний, -а, -е. Текущій. Вода проточна. МВ. (Д. 1862. І. 81).
П'явиця, -ці, ж. = кіняча. Піявица лошадиная. Вх. Пч. II. 28.
Утаювати, утаюю, -єш, сов. в. утаїти, утаю, -їш, гл. 1) Утаивать, утаить. Що він тобі буде казати — не втаюй від мене. Мир. Пов. II. 75. Шила в мішку не втаїш. Ном. 2) Удерживать, удержать. Один такий був здоровий, що духом уб'є чоловіка. Як пішов причащатися та духу не втаїв, то трохи священник не впав навзнак. ЗОЮР. I. 163.
Шкляниця, -ці, ж. = скляниця. І намоч ю во шкляниці. Гол. І. 209.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОПЛАКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.