Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попотужити

Попотужити, -жу, -жиш, гл. Погоревать много, нагореваться, наплакаться. Як вигнала мене свекруха... — що я попожурилась, що я попотужила. Г. Барв. 433.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОТУЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОТУЖИТИ"
Баброш, -ша, м. Пачкунъ. Угор.
Виноградочок, -чку, м. Ум. отъ виноград.
Гори́ніж нар. Вверхъ ногами. Камен. у.
Гра́нь, -ні, ж. 1) Межа, граница. Саме на грані росте дуб. Лебед. у. 2) Грань, боковая плоскость въ многогранникѣ. 3) Крупные горящіе уголья. Камен. у. ЕЗ. V. 194. Гн. II. 17. 4) = Границя 2, Cetrario islandica L. Вх. Зн. 12. 5) Раст. Sticta. Шух. І. 22.
Гу́зка, -ки, ж. 1) Тупой конецъ въ яйцѣ. Ив. 41. Тупой конецъ веретена. Вас. 153. Грин. ІІ. 318. Тупой конецъ огурца. Валялися недоїдені гузки з огірків. Мир. ХРВ. 410. 2) Мозоль на пятѣ. Конотоп. у. 3) Бородавка. Гузки.... випікають гузкою веретена. Грин. ІІ. 318. 4) Жировая опухоль. Мил. М. 103. 5) Нижній, задній конецъ очіпка, собранный сборками въ пучекъ. Вас. 191.
Дра́пкати, -каю, -єш, гл. = дряпати. Вх. Уг. 237.
Невмірайко, -ка, м. = невмірака. К. ПС. 113.  
Посирий, -а, -е. Сыроватый. Лебед. у.
Скіко мѣст. = скіки. Грин. І. 94.
Троскотання, -ня, с. Крикъ куръ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОТУЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.