Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попотіпати

Попотіпати, -па́ю, -єш, гл. 1) Потрепать много (льна, конопли). 2) Поколотить, побить. Хиба який чорт попотіпа на досвітках. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОТІПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОТІПАТИ"
Аїр. Cм. аєр.
Бухинка, -ки, ж. = буханець. О. 1861. XI. Кух. 36. Понесли.... гарячую м'яку бухинку. Котл. Ен. II. 9. Ум. бухиночка.
Виставити, -ся. Cм. виставляти, -ся.
Гречкі́вка, -ки, ж. Поле, на которомъ растетъ или росла греча. Вас. 196.
Ліниві́ти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться лѣнивымъ. Желех.
Обдерти, -ся. Cм. обдирати, -ся.
Пеньковий, -а, -е. Пѣнковый. Пенькова люлька. Св. Л. 260.
Позаслужбовий, -а, -е. Внѣслужебный. Желех.
Рапавий, -а, -е. Шероховатый, жесткій. Вх. Зн. 58.
Свиняк, -ка, м. 1) Порода грибовъ. Радом. у. 2) Свиной экскрементъ. КЗ. V. 61.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОТІПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.