Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попретно

Попретно нар. Опрятно, чисто. Галиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРЕТНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРЕТНО"
Будячище, -ща, м. Ув. отъ будяк.
Букарт, -та, м. = байстрюк. Фр. Пр. 129.
Глипання, -ня, с. = лупання.
Ґля́мати, -маю, -єш, гл. Съ трудомъ ѣсть. Василь заклався з Гарасимом, шо ззість 15 булок.... Ззіз шось три, взяв четверту та так ґлямає, шо неначе вмірати збірається. Брацл. у.
Дереґува́тий, -а, -е. Зубчатый? Як отто мережку роблять, так роблять зубці, так отто воно дереґувате. Луб. у. Слов. Д. Эварн.
Дзича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Дзизчати. Комарь дзичить. Харьк. у.
Зниділий, -а, -е. Зачахнувшій, исхудалый.
Кіптюга, -ги, ж. = кіптяга.
Похворіти, -рі́ємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ). Воли похворіли. Рудч. Чп. 89.
Столичний, -а, -е. Столичный. Левиц. І. 344. К. Досв. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПРЕТНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.