Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пополотніти

Пополотніти, -ні́ю, -єш, гл. Поблѣднѣть. Стор. МПр. 10. Пополотніла Мотря. Мир. ХРВ. 174.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОЛОТНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОЛОТНІТИ"
Буняк, -ка, м. = джміль. Желех.
Дого́дний, -а, -е. = Догідний.
Жи́дик, -ка, м. Ум. отъ жид.
Каптити, -пчу, -ти́ш, гл. Капать. З носа каптить. О. 1861. XI. Свидн. 68. Cм. капотіти.
Кощок, -ка, м. Собачка ружейная, спускъ. Шух. І. 229.
Мі́ждо пред. = межи. Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один против одного. К. ЧР.
Натуристий, -а, -е. Капризный, упрямый. Такий хлопець натуристий. Чи ми його малим так спотворили? А тепер як чого схотів, так щоб по його було. Черниговск. у.
Некрутчина, -ни, ж. Рекрутскій наборъ. Пройшла в нас чутка — некрутчина сього року буде. МВ. ІІ. 11.
Роспутляти, -ляю, -єш, гл. Распутать. Наш писарь волосний так запутляв діло, що й два писарі на превелику силу роспутляли. Волч, у (Лобод.).
Ручити, -чу, -чиш, гл. = ручитися. Я за його ручу. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОЛОТНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.