Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попостояти

Попостояти, -сто́ю, -їш, гл. Простоять много, настояться. Добре, що перва прийшла, а то б попостояла. Г. Барв. 498.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОСТОЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОСТОЯТИ"
Володіти, -дію, -єш, гл. Владѣть.
Жерли́стий, -а, -е. = джерелистий.
Жерть, -ти, ж. = жердь.
Заквітча́ти, -ся. Cм. закві́тчувати, -ся.  
Лихоро́б, -ба, м. Злодѣй. Не можна лихороба (змія) вдержати, бо пече таким огнем пекельним, пече, дере! Чуб. II. 187.
Незнайко, -ка, м. Незнайка. Мнж. 40.
Неодукований, -а, -е. Невѣжественный, незнающій, необразованный. Сам крепак. неодукований сіряк. Шевч. 513.
Обихідчастий, -а, -е. = обіхідчастий. Хата обихідчаста.
Пострахати, -ха́ю, -єш, гл. Постращать. Хоч жалко, не жалко, а треба впинить: і пострахаєш було, і крикнеш на його. МВ. ІІ. 10.
Хіп! меж. Хвать! Мир. ХРВ. 321. Він підкрався та хіп її за хвіст, та й піймав. Рудч. Ск. II. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОСТОЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.