Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поплюгавіти

Поплюгавіти, -віємо, -єте, гл. = споганіти, но во множествѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЛЮГАВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЛЮГАВІТИ"
Костиронько, -ка, м. Ум. отъ кости́рь.
Наслухати, -хаю, -єш, гл. Услышать, прослышать. Наслухав я, що там добре живеться.
Нелюбий, -а, -е. 1) Немилый, нелюбимый. Поховаю сина та під церквою, нелюбу невістку під дзвіницею. Н. п. 2) Непріятный.
Непутно нар. Не такъ, какъ слѣдуетъ, плохо. А будь тобі непутно! Ном. № 3696.
Няньо, -ня, м. Отецъ. Гол. II. 43.
Перчина, -ни, ж. Зерно, перца. Мнж. 146. Ум. перчинка.
Плискатий, -а, -е. = плескатий. Дивлюсь, аж на тій деревині усякого розбору сливи — і круглі, і плискаті, і довгенькі, та все на одному дереві. Золотон. у.
Притьмо, ма́, с. Клеймо на ухѣ овцы: прямая горизонтальная черта. Мнж. 191.
Старинний, -а, -е. Старый, давній, старинный. Чи нема міждо вами котрого козака старинного? Мет.
Утиця, -ці, ж. = утка. Мет. 296. Летить чотирі ущиці. Чуб. II. 244.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПЛЮГАВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.