Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попонько

Попонько, -ка, м. Ум. отъ піп.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОНЬКО"
Балбира, -ри, ж. Родъ рыболовнаго снаряда: рядъ крючковъ на веревкѣ, съ поплавками. Черном.
Догорюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Дожить съ горемъ пополамъ. І коли вже я свого віку гіркого догорюю? Славяносерб. у.
Жни́вний, -а, -е. Жатвенный.
Заворі́тній, -я, -є. 1) Находящійся за воротами. 2) Сторожъ при воротахъ, запирающихъ село къ полю. Як приїхали під самий коливорот, паніматка поспитала в заворітнього. Св. Л. 77.
Насупонитися, -нюся, -нишся, гл. = насупитися. Насупонивсь як той сим. Ном. № 3374.
Повилинювати, -нюємо, -єте, гл. Облинять, отлиняться (о многихъ). з одежі усі повили́нювали — обносились. Грин. II. 185.
Поморхлий, -а, -е. Сморщившійся.
Пониз'я, -в'я, с. Низовье, понизовье. О. 1862. IV. 1.
Присудник, -ка, м. Состоящій подъ чьей властью, подвластный. А він каже (бачте, присудникам вже своїм): «Іди по воду!» Рудч. Ск. І. 47.
Пришелепкуватий, пришелепуватий, -а, -е. Пришибленный, придуроватый. Чуб. II. 623. Левиц. І. 323. Славна дівка на натуру, — пришелепкувата. Мил. 105.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.