Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поплямити

Поплямити, -млю, -миш, гл. Запятнать, покрыть пятнами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЛЯМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЛЯМИТИ"
Вальс, -са, м. = валець. Краков'яка оддирають, вальса та мазура. Шевч. 138.
Гійкати, -каю, -єш, гл. = гейкати. Щось коло місточка загрузло: гійка, гійка — ніяк не витягне. Грин. І. 38.
Деше́вість, -вости, ж. = Дешевня.
Лоши́ця, -ці, ж. Кобылица. Як корова за телям, як лошиця за лошям. Чуб. І. 92. Ум. лошичка. Вас. 197.
Пеняти, -ня́ю, -єш, гл. 1) Пенять. На Бога пеняєш, а сам кульгаєш. Ном. № 88. Хата млинові пеняє. 2) Быть небрежнымъ, неловкимъ. Угор.
Плавля, -лі, ж. Болотистый лугъ.
Пообтрощувати, -щую, -єш, гл. Обломать вокругъ (во множествѣ).
Псалтирь, -ря, м. Псалтырь. На псалтирь уже дзвонять, та нас не загонять. Ном. № 162. Щоб за тобою псалтирь прочитали! — Пожеланіе смерти. Чуб. V. 379.
Спотикати I, -ка́ю, -єш, гл. 1) Спотыкаться. Свої білі ніжки на сире коріння, на біле каміння спотикає. КС. 1882. XII. 500. Іде козак, коня веде, а кінь йому спотикає. Чуб. V. 43.
Шварок, -рку, м. У сапожниковъ: кусокъ камня употребляемый для приглаживанія каблука. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПЛЯМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.