Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поповчити

Поповчити, -вчу, -вчиш, гл. Учить достаточно много, долго. У школу оддали і там чимало поповчили. Шевч. ІІ. 146.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОВЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОВЧИТИ"
Гадати, -даю, -єш, гл. 1) Думать, размышлять, помышлять, предполагать, воображать. Я козак молод, гадаю, що я собі пароньки не маю. Мет. 17. Ой ти, козаче, що ти думаєш-гадаєш? Мет. 81. Коника сідлає, а на Бога не гадає. Гол. І. 11. 2) = згадувати. Та будем ми помірать і свого батенька гадать. Мил. 211.
Гольтіпа́ка, -ки, об. Голякъ, бѣднякъ, оборванецъ. Відкіль такі се гольтіпаки? Котл. Ен. І. 16. Ув. Гольтіпачище. Аф. 363.
Довготеле́сий, -а, -е. Длиннотѣлый. Черном. Высокій человѣкъ. Яких я бачив там звірюк, довготелесих та страшних гадюк. Гліб. 44.
Кладовисько, -ка, с. = кладовище. О. 1861. XI. Свидн. 41.
Порозживатися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и розжитися, но во множествѣ.
Порозчавлювати, -люю, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Поспускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и спустити, но во множествѣ. Дуб і поспускав гілля. Мнж. 6. Він швидко поробивши човни, на синє море поспускав. Котл. Ен. І. 6.
Розшахвати, -хваю, -єш, гл. Развернуть. АД. І. 59.
Росплести, ся. Cм. росплітати, -ся.
Шановний, -а, -е. Уважаемый, почтенный. Двері розчиняє як батькові шановному, як чоловікові любому. МВ. ІІ. 177.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОВЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.