Їздун, -на́, м. Ѣздокъ. А чи довго туди їхати верхи? — Хто його зна, — як який їздун.
Коцюбитися, -блюся, -бишся, гл. Артачиться. То вже вірь сьому — чого ще ти коцюбишся? То ж не один хто сказав, громада вирекла.
Образ, -зу, м.
1) Изображеніе. І перед образом Вонери горить кадило золоте.
2) Картина.
3) Образъ, икона. Щоб на тебе образи падали.
4) Образъ, подобіе. Умийтеся, образ Божий багном не скверніте.
5) Лицо. Не бачив Марусеньки в образ. Хоч не бачила вас у образ, та чула й знаю вас. Ум. образок, образочок, образець. Не бачила я миленького вже третій деньочок; не могла ся надивити, як на образочок. Образець у нього такий, шо він (пан) на жида схожий.
Обсоромити, -млю, -миш, гл. Осрамить. Вона так відріже, так обсоромить усякого, що не знатиме, на яку ступити.
Отріб, -рібу, м. Нутро, внутренности.
Охляпнути, -пну, -неш, гл. = охлянути.
Плюндри, -рів, мн. Желтые ирховые брюки у галицкихъ мѣщанъ.
Снівниця, -ці, ж. = оснівниця. Пряжу оснують на снівницю.
Утовкмачити, -чу, -чиш, гл. = утокмачити. Розумна жінка чоловіка в біді вирятує, а дурна ще втовкмачить.
Чиколоток, -тка, м.
1) = щиколоток.
2) Колѣнное сочлененіе, колѣно.
