Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поповчити

Поповчити, -вчу, -вчиш, гл. Учить достаточно много, долго. У школу оддали і там чимало поповчили. Шевч. ІІ. 146.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОВЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОВЧИТИ"
Вискирити, -ся. Cм. вискиряти, -ся.
Вій 2, -вія, м. Миѳическое существо съ вѣками до земли.
Залету́ха, -хи, ж. Залетная птица.
Нестравність, -ности, ж. Несвареніе желудка.
Похропти, -пу́, -пе́ш, гл. Похрапѣть нѣкоторое время.
Припощувати, -щую, -єш, сов. в. припости́ти, -пощу, -стиш, гл. Налагать, наложить постъ, изнурять, изнурить постомъ. Ой як би я знав, ой як би я відав своїй жизні край, то я б свою душу грішну постами припостив. Грин. III. 148.
Русалка, -ки, ж. Русалка. Чуб. І. 207. Сиділа русалка на білій березі, просила русалка в жіночок намітки. Чуб. III. 187. Ум. русалонька, русалочка. Кругом дуба русалоньки мовчки дожидали, взяли її сердешную та, й залоскотали. Шевч. 30.
Скурвай, -вая́, м. = скурвий син.
Українофил, -ла, м. Украинофилъ, любитель всего украинскаго.
Ушечко, -ка, с. Ум. отъ ухо. Рудч. Ск. І. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОВЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.