Гній, гною, м.
1) Навозъ, пометь. Конюх коні ганяє, він гноєм воняє.
2) Гной, матерія. Чиряк великий, а гною мало.
Ґерґе́цки, -цок, ж. мн. = Ґарґачки.
Заже́рти Cм. зажира́ти.
Їстик, -ка, м. Палочка съ желѣзнымъ наконечникомъ для очистки плуга отъ прилипшей земли. Козелец. у.
Лопті́ти, -пчу, -чеш, гл. = лопта́ти.
Переклейнювати, -нюю, -єш, сов. в. переклейни́ти, -ню́, -ниш, гл. Вновь налагать, наложить клеймо, знакъ, мѣтку. Переклейнити треба вівцю.
Поїзд, -ду, м. Свадебный поѣздъ, свадебная процессія. Хотя бы даже женихъ и шелъ со своей свитой, все же эта процессія называется поїзд. Молодий збірає поїзд і їде до молодої. Ум. поїздонько.
Сипанець, -нця, м. Амбарь (для ссыпки зерна).
Хотіння, -ня, с. Хотѣніе, желаніе.
Штучно нар. 1) Искусно. Штучно та гарно сорочки вишивають. Колеса штучно повиточувані. Бач, як воно штучно (зроблено). 2) Замысловато. 3) Искусственно. Мертва мова, котру викохано штучно по старосвітських чернечих писарнях. 4) Хитро. Так же до його штучно підійшов.
