Бунчук, -ка, м.
1) Одинъ изъ знаковъ гетманскаго достоинства: древко съ металлическимъ яблокомъ на концѣ, подъ которымъ свѣшивался лошадиный хвостъ. Козаки добре зробили: бунчук, булаву положили, Єврася Хмельниченка на гетьманство настановили. бунчуком, бунчука стояти. Стоять вертикально? Ого, напрутив! так бунчуком (бунчука) і стоїть.
Виїзджати, -жаю, -єш, гл. = виїздити. Вже твій Юрочко з-за гори виїзджає. Чоловік знає, коли виїзджає, а не знає, коли вернеться.
Залю́патися, -паюся, -єшся, гл. Замочиться, забрызгаться сильно.
Заруся́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться русымъ.
Зірка́ч, -ча, м. Дикій макъ.
Злобний, -а, -е. = злобливий. Помилуй, пані благородна! не дай загинуть головам, будь милостива, будь не злобна.
Нага́йний, -а, -е. = нагальний. Бо вже мому миленькому нагайка робота.
Позатиллю нар. Сзади. А молода Марусенька позатиллю йде.
Углитнути, -ну, -неш, гл. Укусить, ущипнуть клювомъ. Гусак як углитне за ногу.
Шпортатися, -таюся, -єшся, гл. Копаться, рыться въ чемъ, возиться съ чѣмъ.
