Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попоночіти

Попоночіти, -чіє, гл. безл. Стемнѣть. Уже попоночіло. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОНОЧІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОНОЧІТИ"
Вартувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Сторожить, караулить. Я тебе буду вартувати тепер. Чуб. 2) Стоить. Вона (праця) дома ж таки втроє більше вартує. О. 1862. IV 104.
Вистачення, -ня, с. Доставка, поставка.
Голоднянка, -ки, ж. = голодниця. Желех.
Дрігави́ця, -ці, дрігва́, -ви́, ж. Студенистая масса или что либо подобное ей. Ще за старих панів вівці такі вже ситі були, що як ідуть — аж дрігавиця дріготить. Лубен. у. Там і вівці сиш, як дрігва, аж шкура ходором ходе. Лубен. у.
Кокорудка, -ки, ж. Шишка (сосн. и пр.) Вх. Уг. 245.
Окови, око́в, ж. мн. Оковы. Шевч.
Рубати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Рубить. Було б не рубати зеленої вишні. Чуб. V. 160. В лісі дрова рубають, а до села тріски падають. Ном. № 7002. Поперед війська да січуть рубають. Чуб. III. 270. рубати в пень. Истреблять (врага) до послѣдняго человѣка. ЗОЮР. І. 120.
Сояшник, -ка, гл. = соняшник.
Топіт, -поту, м. Топотъ? рысь? Ми поїхали за ним у догонь, догнали його під дубом: спав. Ми їхали добрим топотом, — не чув він, так дуже спав. Новомоск. у.
Уматерніти, -нію, -єш, гл. = уматеріти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОНОЧІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.