Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попоночіти

Попоночіти, -чіє, гл. безл. Стемнѣть. Уже попоночіло. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОНОЧІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОНОЧІТИ"
Білогрудик, -ка, м. Ум. отъ білогруд.
Верзіння, -ня, с. Болтовня, пустые разговоры. А що як справді нападуть на нас розбійники?... — Не бійсь, моє серце: то усе верзіння. МВ. ІІІ. 130.
Завгру́бшки нар. Толщиною. Намисто було завгрубшки як моє. Харьк.
За́шморг, -гу, м. 1) Затягиваніе петли. зав'яза́ти за́шморгом. Затянуть петлей. 2) диви́тися за́шморгом. Непріязненно смотрѣть. Ном. № 3044. І косо, зашморгом дививсь. Котл. Ен. VI. 63.
Кубцем-кубцем, нар. Предупредительно, любезно. Так коло дітей, гостей кубцем-кубцем, прикукублю їх: і сякі, і такі, сідайте та балакайте, що там у вас доброго. Канев. у.
Ломота́ти, ломотіти, -тить, гл. безл? Ломить. Ломотить в костех. Вх. Зн. 33.
Міше́чок, -чка, м. Ум. отъ мішо́к.
Прогульком нар. То появляясь, то исчезая. Місяць прогульком з-за хмари виглядав.
Роскачувати, -чую, -єш, сов. в. роскача́ти, -ча́ю, -єш, гл. 1) Раскатывать, раскатать. 2) Расталкивать, растолкать. Ногами в силу роскачали. Котл. Ен.
Стервин, -на, -не. Относящійся къ падали. Оце стервиного батька сини. Триз.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОНОЧІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.