Ай! II, сз. Да, но. Не любив бим дівчиноньку, ай хороша врода!
Безвідний, -а, -е. Безводный. Хиба росте папірус уз болото і рогоза в безбідній суші? Побило мене в полі три недолі: перва доля безхлібна, друга доля безвідна.
Заморя́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. замори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Замаривать, заморить, изнурить. Вона повинна умерти на той час і заморити все в домі. 2) Приводить, привести въ безпамятство, лишить чувствъ. Молодиці різали ногу, — вона казала, що слабого спершу заморяють, а тоді ріжуть. Що ми того меду поїли! Було батько як. заморить колодок три, або й більш, як надбають його, — та і їсти вже не хочеться. 3) замори́ти дідка́. Въ дѣтской игрѣ въ дідок: ударить палкою на лету деревянный шаръ (дідо́к).
Каня, -ні, ж. 1) Четырехугольное углубленіе, выдолбленное долотомъ въ підвалині, своло въ которое входить чіп столба. и 2) Родъ коршуна. Ой летіла сива каня по полю. Нищить як каня. Виглядає, як каня дощу.
Крутобокий, -а, -е. Обрывистый. На скелі крутобокій .... палац високий.
Нещирий, -а, -е. 1) Неискренній.
2) Не настоящій. Нещире то золото, хоть і світиться.
Остригати, -га́ю, -єш, сов. в. остри́гти, -жу́, -же́ш, гл. = обстригати, обстригти.
Пахощі, -щів, ж. мн. Ароматъ, благоуханіе. Любисточок — для любощів, василечок — для пахощів. Було багацько квіток, багацько пахощів.
Приректи, -речу, -че́ш, гл. Сказать. Вона прирекла до дітей: «Чекайте, діти!»
Рунати, -на́ю, -єш, гл. = лунати.
