Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попорськати

Попорськати, -каю, -єш, гл. Побрызгать. К. ЧР. 66. Набрала води сцілющої, попорськала. ЗОЮР. II. 56.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОРСЬКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОРСЬКАТИ"
Витрухати 2, -хаю, -єш = витрусити
Візничий, -чого, м. = візник. Велю коникам вівса дати, а візничому підождати. Грин. ІІІ. 491.
Генеральський, -а, -е. Генеральскій. Шевч. 552.
Закидни́й, -а́, -е́ Многоснѣжный. Зіма закидна. Мнж. 168.
Зама́рити, -рю, -риш, гл. Возмечтать.
Заюри́ти, -рю́, -риш, гл. Зашалить. Дідона кріпко заюрила, горщок з вареною розбила. Котл. Ен. І. 20.
Зая́ва, -ви, ж. Заявленіе.
Свавільно нар. Своевольно.
Снодійний, -а, -е. Снотворный. Снодійні маки. Щог. Сл. 67.
Тамусь нар. = там. Вх. Лем. 4 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОРСЬКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.