Бурчати, -чу, -чиш, гл. 1) Ворчать, брюзжать. Хто має багацько, той бурчить; а хто не мас, той мовчить. Утихомирься, не бурчи. 2) Журчать (о ручьѣ, потокѣ). 3) Урчать. Бурчить у животі.
Відки нар. = відкіль. Відки йдете? — З під Дунаю.
Дзво́ник, -ка, м. 1) = Дзвінок въ 1 знач. Коні помчали, дзвоники задзвеніли. 2) мн. Дзво́ники. Раст. Колокольчики, Campanula persicifolia, Campanula trachelium, Convolvulus sepium L., Linaria genistaefolia Mill. Cм. Дзвінок, дзвіночок. Ум. Дзво́ничок.
Дротяне́нький, -а, -е. Ум. отъ дротяний.
Конечний, -а, -е. Непремѣнный, неизбѣжный, безотлагательный.
Окрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавить.
Писарина, -ни, м. Писарь, писаришка. А там панові не вподобався, писарині якому.
Смеречє, -чя, с. = смерека.
Ціпкор, ціпкур, -ра, м. Землеройка, Sorex.
Червінка, -ки, ж.
1) Кровавый поносъ, дизентерія.
2) Брюшной тифъ.
3) Родъ рыбы: Leuciscus-erythrophtalmus.
