Багатий, -а, -е. 1) Богатый, обладающій богатствомъ. Багатому чорт діти колише, а вбогий і няньки не знайде. Дурень багатий, так і слово його в-лад! Тяжко-важко нам убогим багатих любити. Скачи, враже, як пан каже: на те він багатий. багатий на що. Богатый чѣмъ, имѣющій много чего. Він багатий на воли: шість пар має. — Нащо йому доля? Треба закопать: він і так багатий... — Багатий на лати та на дрібні сльози — бодай не втирать. Либонь же ти на розум не багатий. багатий на слово. Словоохотливый. Настя така багата на слово, що я не мала часу ніколи й промовити до бабусі.
2) Богатый, цѣнный. Як виїхав Ревуха на коні гуляти, перевісив через плече сагайдак багатий.
3) багатий вечір, — та кутя = багат-вечір. Ум. багатенький.
Балабурка, -ки, ж. = картопля. Далі ж єї балабурок нелуплених їсти. Cм. бараболя.
Виїзджати, -жаю, -єш, гл. = виїздити. Вже твій Юрочко з-за гори виїзджає. Чоловік знає, коли виїзджає, а не знає, коли вернеться.
Крашеник, -ка, м. = крашеняк.
Льві́вський, -а, -е. Львовскій.
Небесний, -а, -е. 1) Небесный. Царство небесне, пером земля над ним. Налетіло птаство небесне.
2) небесна доро́га. Млечный путь.
Перевішати Cм. перевішувати.
Покерувати, -рую, -єш, гл. Поуправлять.
Тягеля, -лів, м. мн. Родъ верхней одежды, козацкій полукафтанъ? Тягеля червонії од піл до коміра золотом гаптовані.
Усюсько нар. = усюсінько. Покрова усюсько похова.
