Затіва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. заті́ятися, -ті́юся, -єшся, гл. Затѣваться, затѣяться. Ніхто не сподівався і гадки не мав, що теє затівається.
Кицька, -ки, ж. Ум. отъ киця.
Попідкопувати, -пую, -єш, гл. Подкопать (во множествѣ).
Почоломкатися, -каюся, -єшся, гл.
1) Облобызаться.
2) Подать руки другъ другу въ знакъ привѣтствія.
Роспадина, -ни, ж. Разсѣлина.
Стадниця, -ці, ж. = стайня. Веде коня у стадницю. Ум. стадни́чка.
Торочити 1, -чу, -чиш, гл. Обшивать бахромой. В сусідоньки я була, рушнички торочила.
Тридев'ять, -ти, числ. Двадцать семь. Усе дам: хоч десять городів, або тридев'ять кладів, або чого хочете.
Хлоп'я, -яти, с. Маленькій мальчикъ; мн.: ребята. Се й мале хлоп'я знає. Тепер, — от як там п'ять або шість год хлоп'яті, вже воно й у штанцях. А нуте, хлоп'ята, на байдаки! Море грає, ходім погуляти. Ум. хлоп'ятко, хлоп'яточко. Пасе ягнята мале хлоп'яточко в стерні.
Чечуватися, -чуюся, -єшся, гл. = цятатися. Орішками чечуватися, вишеньками забавлятися.
