Бевзень, -зня, м. = бевзь. Бевзні! нікчемники! пеньки головаті! — закричить.
Дотовкти́, -вчу́, -че́ш, гл. Дотолочь.
Клянути, -ну, -неш, гл. Хлынуть. А кров так і клянула з його. Cм. хлянути.
Огірочник, огіро́шник, -ку, м. Раст.: a) Borago officinalis. б) Trifolium arvense L. в) Spiraca ulmaria L. г) Соломонова печать, Polygonatum multiflorum.
Плутати, -таю, -єш, гл.
1) Путать.
2) Путать, сбивчиво разсказывать.
Порострачувати, -чую, -єш, гл. Растратить (во множествѣ).
Приснути, -ну, -неш, гл. 1) Брызнуть. Повновида, краска з лиця як не присне. Треба набрати у рот води та й приснути нею проти сонця. 2) Фыркнуть. Захлинувся, чхнув і приснув. 3) Прыснуть, вырваться, выскочить, вылетѣть. Як схоче скочить, то аж в землю присідає, та й присне разом відтіля. Стрепет приснув над кущами. Присне сніг із під копит. Приснули на синім морі скалки. З печі, з горючого дерева, присне вуголь і вискочить аж насеред хати.
Ридати, -да́ю, -єш, гл. Рыдать. Ой я плачу і ридаю по свойму нещастю.
Різнити, -ню́, -ни́ш, гл.
1) Не быть въ согласіи съ кѣмъ, чѣмъ, отдѣлять отъ, идти врозь. Не можна теж запевнять, що і в таких людей, як Марко Вовчок не різнить дещо з народньою мовою.
2) Въ хоровомъ пѣніи, въ оркестрѣ: фальшивить. І знов почались пісні з музиками, тільки вже деякі голоси дуже різнили.
3) О ружьѣ: разсыпать, разбрасывать дробь въ стороны. Рушниця різнить.
Тульпан, -на, м. Тюльпанъ, Tulipa. Китицями висіли пуп'янки тульпанів.
