Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попобити

Попобити, -б'ю, -єш, гл. Побить, поколотить. Він знов посварився з людьми, і ті його попобили добре та й прогнали. Рудч. Ск. II. 161. Дурня попобив. Чуб. ІI. 490.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОБИТИ"
Доліга́ти, -га́ю, -єш, гл. = долегати. Кінь знає, як му сідло долігає. Ном. № 2358. До кого долігає, там рукою сягає. Ном. № 9750.
Загугни́ти, -гню́, -ни́ш, гл. Заговорить въ носъ, загнусить. Аж ось пан Олексій покинув читати та як загугнить з своїми школярами. Кв. І. 244. І мені Господь послав побратима, — загугнив Кривоніс. Стор. МПр. 133.
Затокма́чити Cм. затокмачувати.
Кагальний, -а, -е. 1) = кагаловий. Желех. 2) Старшина кагала.
Нівроку нар. Не сглазить бы. Бач як поправивсь, нівроку йому.
Перепити, -ся. Cм. перепивати, -ся.
Поручатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. поручи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Поручаться, поручиться. Ти, старосто, поручаєшся за нього? Грин. III. 566.
Розвидняти, -няє, сов. в. розвидніти, -ніє, гл. безл. Свѣтать, разсвѣсть. А як стало розвидняти, пішов єм глядати. Гол. І. 196. Тільки розвидніло, — узяв своїх хортів і пішов. Рудч. Ск. І. 136.
Тихісінький, -а, -е. Очень тихій. Тихісінький.... вітерець. Левиц. Пов. 188.
Уліво нар. Влѣво. уліво́руч, нар. = уліво.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.