Викакати, -каю, -єш, гл. дѣтск. Испражнить.
Го́сточко, -ка, м. Ум. отъ гість.
Дя́чно нар. Охотно, съ радостью.
Збуря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. збуритися, -рюся, -ришся, гл. Возмущаться, возмутиться, взбунтоваться. Збурились люде.
Мелю́чий, -а, -е. Мукомольный. Мелючий млин.
Питець, -тця́, м. Человѣкъ, много пьющій.
Позгромаджувати, -джую, -єш, гл. = позгрібати.
Рахманний, -а, -е. Смирный, тихій. Рахманний кінь.
Сторона, -ни, ж. 1) Страна, земля. Помолись за мене Богу, мій ти сину, на тій преславній Україні, на тій веселій стороні. Своя сторона. Родина. Тільки замітиш свою сторону, дак і кажи «тпру»! чужа сторона. Чужбина. Полетів орел до чужих сторін. Да вже ж мені да докучила да чужая да сторононька. 2) Сторона, бокъ. Єсть десь річка Жовтенька. То по одну сторону заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. І з якої тебе, брате, сторононьки ждати: чи од чистого поля, чи од Чорного моря. стороною. Въ сторонѣ, на сторонѣ. Стороною дощик іде. Стороною люде сплять, вони за нас говорять. всіма сторонами. Со всѣхъ сторонъ. Славне було Запорожжя всіма сторонами. осторонь. Въ сторонѣ. 3) Партія. До зострінуться в шинку чи на дорозі то й затнуться: «чия сторона?» «А ти чия?» «Васютина». «Геть же к нечистому, переяславський крамарю». Ум. сторінка, сторінонька, сторіночка.
Чмут, -та, м. Проказникъ, затѣйникъ, забавникъ, мастеръ на выдумки, выдумщикъ. Грицик той, то був на все село чмут: витесать кому якого нетесаного тесана, так він зараз.
