Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попобити

Попобити, -б'ю, -єш, гл. Побить, поколотить. Він знов посварився з людьми, і ті його попобили добре та й прогнали. Рудч. Ск. II. 161. Дурня попобив. Чуб. ІI. 490.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОБИТИ"
Вередун, -на, м. = вередій. Левч. 56. Ум. вередунець, вередунчик. Аф. 313.
Зайча́тина, -ни, ж. Мясо зайца.
Надбо́ркати, -каю, -єш, гл. Подрѣзать немного крылья у птицы.
Наприйма́ти, -ма́ю, -єш, гл. Принять много.
Поколотися, -лю́ся, -лешся, гл. Исколоться, уколоться.
Сльоси мн. Куполообразные своды гончарной печи. Вас. 180.
Тека, -ки, ж. Портфель. Ум. течка. Шейк.
Убгати Cм. убигати.
Хамаркати, -каю, -єш, гл. Читать невнятно, подъ носъ. Козел. у. Хамаркає, наче дяк на криласі.
Цмакати, -каю, -єш, гл. = цмо́кати. Сим. 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.