Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попопанькатися

Попопанькатися, -каюся, -єшся, гл. Повозиться, поняньчиться много. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОПАНЬКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОПАНЬКАТИСЯ"
Беговатий, -а, -е. Ворчливый, сварливый, грубый. Вх. Зн. 2.
Ворга, -ги, ж. = варга. Угор.
Лову́чий, -а, -е. 1) Умѣющій ловить. 2) = ловецький. Ловецький посуд. О. 1862. III. 63.
Питання, -ня, с. Вопросъ. Непевним голосом став Павло на питання росказувати. МВ. (О. 1882. І. 101). Ні.... одказала Мотря, здивувавшись такому питанню. Мир. ХРВ. 17. Ум. питаннячко. МВ. (О. 1862. .І. 79)
Повиломлювати, -люю, -єш, гл. Выломать (во множествѣ).
Пужина ж. Пустое зерно, легковѣсное зерно. Мнж. 191. Новомоск. у. Лубен. у. Посіяв мірку конопель, та сама пужина уродила. Міусск. окр. Недозрѣлыя зерна конопли. Вас. 199.
Розжагати, -гаю, -єш, гл. Поправить огонь въ печи, чтобы онъ разгорѣлся. Я й дров не підкладав у грубу, а тільки розжагав. Черк. у.
Сподіяти, -дію, -єш, гл. Совершить, сдѣлать. Що ти починив, мій голубе? що ти сподіяв? МВ. (О. 1862. III. 71). Нехай і так, нехай я гріх сподіяв. К. Іов. 40.
Тіснісінько нар. Совсѣмъ тѣсно. Шейк.
Увірватися Cм. уриватися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОПАНЬКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.