Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попожуритися

Попожуритися, -рю́ся, -ришся, гл. Попечалиться много. Що вона попожурилась. Г. Барв. 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОЖУРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОЖУРИТИСЯ"
Вимагом нар. Насильно, путемъ требованій.
Гицлювання, -ня, с. Пребываніе гицелем.
Гноїти, гною, -їш, гл. 1) Гноить. Діди строють, а баби гноють. Ном. № 10111. 2) Унаваживать, удобрять. Угор.
Грідушки́(-шок,, ж?). Переднія части кептара. Шух. І. 122.
Кокот, -та, м. Шалунъ, рѣзвое дитя. Менши кокот, менше клопот. Ном. № 13591.
Попризвичаюватися, юємося, -єтеся, гл. Привыкнуть (о многихъ). Попризвичаювались до всячини з малку. О. 1862. 1. 77. Жінки уже так попризвичаювалися. Драг. 172.
Розгноїтися Cм. розгноюватися.
Санувати, -ну́ю, -єш, гл. = шанувати. Гол. IV. 490.
Скікнути, -кну, -неш, гл. Скакнуть. Комарь з дуба впаде, то скікне: Ном. № 5770.
Судачок, -чка, м. Ум. отъ судак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОЖУРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.