Витривати, -ваю, -єш, гл. Вытерпѣть, выдержать.
Десь-не-десь, нар. 1) = Де-не-де. Чисте місце, тільки десь-не-десь поростицювані вишеньки та квітки. 2) Гдѣ-то. Десь-не-десь є на чистому полі, на роздоллі криниця води.
Зала́яти, -ла́ю, -єш, гл. Ругнуть, обругать. Він залаяв мене. Запінилась, посатаніла, неначе дурману іззіла, залаяла Енея так. Засвистав, залаяв: чорти б вашу ма!
Ло́бас, -са, м. 1) Съ большимъ лбомъ. 2) Тупица, остолопъ. Ото ще дурний лобас! Нічого до пуття не зробить.
Поденниця, -ці, ж. Поденщица. Ум. поде́нничка.
Помилувати 2, -лую, -єш, гл. Помиловать; пощадить. Усе Бога молить, щоб Бог його помилував. Вовчики-братіки, помилуйте мене — не їжте.
Сповчити, -вчу, -чиш, гл. Сдѣлать, смастерить (съ трудомъ). Хату повчу та й не сповчу й досі. Плахту наймичці яку сповчить.
Товстий, -а, -е. 1) Толстый. Дочка товста. Живіт товстий, а лоб пустий. Деревце те не товстеє. Сорочка товста. 2) Грубый, низкій (о голосѣ). А змія приходить до бережка та вп'ять кличе товстим голосом. 3) Крѣпкій (о снѣ). Не хоче нічого робить, тільки все гуля та спить товстим сном. 4) О зимѣ: снѣжная, съ глубокими снѣгами. Зіма тоді саме була товста та люта. 5) Жирный. Товстий сир. Ум. товстенький, товстесенький.
Хороба, -би, ж. = хвороба. Ніякою хоробою не будеш хорувати. Здоровий хороби сподівайся.
Шуліка, -ки, м. Коршунъ.
