Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поправлятя

Поправлятя, -ля́ю, -єш, сов. в. поправити, -влю, -виш, гл. 1) Поправлять, поправить, починить. 2) Направить лошадь. Коли це дивлюсь: світиться; я й поправив на те світло. Приїздю. Мнж. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРАВЛЯТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРАВЛЯТЯ"
Бетлах, -ха
Грабі́ж, -жу́, м. 1) Грабежъ, ограбленіе. 2) Сборъ податей. Радом. у.
До́чечка, -ки, ж. Ум. отъ дочка.
Куриний, -а, -е. = курячий. Як учистить град з курине яйце, всю пшеницю до стебла вибив. Стор. І. 21.
Ля II. Употребляется какъ вставка. Я ходив ля до нею. Вх. Зн. 34. П'ять днів ля робив. Вх. Зн. 34.
Одноголосність, -ности, ж. Единогласность. Желех.
Поодм.. Cм. повідм..
Спінка, -ки, ж. Запонка. Гол. Од. 66.
Храмина, -ни, ж. Постройка, храмина. Млин — чесна храмина. Ном. № 10299.
Цицьката Грудастая, съ большими грудями. Цицьката дівка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПРАВЛЯТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.