Биркастий, -а, -е. О шерсти овецъ: въ мелкихъ завиткахъ. Вівці биркасти.
Бурта, -ти, ж.
1) Груда, куча (продолговатая). Цілі бурти огірків лежять.
2) Насыпь, холмъ, бугоръ. Із трупів бурти насипає. Біжить вона (вода) з крутих бурт у глибокі долини. Очі бігають з ниви на ниву.... з яру на зелені бурти. Розривають бурти снігу та вибірають задубілих (людей).
3) Насыпь, изъ которой добываютъ селитру.
4) Цѣпь косцовъ.
5) = бурса 3.
6) Въ игрѣ въ булку наз. буртою, если кто изъ играющихъ прибьетъ шаръ къ берегу. Я на тебе вже нагнав десять бурт.
Верховинець, -нця, м. Горець.
Вочко, -ка, с. Ум. отъ воко.
Казанина, -ни, м. Одинъ котелъ, плоховатый котелъ.
Кіток, -тка, м. Обмотанный веревочками жгутъ соломы, прибиваемый по краямъ дверей для защиты отъ холода.
Ма́мчити, -чу, -чиш, гл. = мамкувати.
Прохати, -ха́ю, -єш, гл. Просить. Як тому не дати, хто вміє прохати. — на виступці. Указывать на дверь, просить вонъ.
Ув'язь, -зі, ж. 1) Кусокъ ремня, связывающій било цѣпа съ его рукояткой. Ціп на ув'язі довгий. 2) Жерди въ видѣ стропилъ, которыми придавливается сверху стогъ сѣна или соломы.
Хвалювати, -люю, -єш, гл. Перетирать, переминать толченое конопляное сѣмя передъ выжиманіемъ изъ него масла.