Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пола

Пола́, -ли, ж. 1) Пола. Від напасти і полу вріж, а втікай. Ном. Під полою, під правою чужу милу держить. Чуб. V. 387. Ой вдарила мати об поли руками: діти ж мої, квіти мої, пропала ж я з вами. Н. п. Взяв за себе панну в самого короля з під поли. К. ЦН. 221. 2) Полотнище. Спідниця в сім піл. 3) У кожевниковъ: каждая изъ двухъ боковыхъ частей выдѣланной кожи: средняя часть, самая толстая, назыв. слуп, слупе́ць, а боковыя поли. Волч. у. 4) мн. поли. У обжигателей углей: въ кучѣ дровъ, приготовленной для обжиганія, — нижняя часть, состоящая изъ болѣе длинныхъ и тонкихъ дровъ. Вас. 146. 5) Каменная плита. Вх. Зн. 51. 6) Менструація. Вх. Зн. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛА"
Вивернути, -ся. Cм. вивертати, -ся.
Гу́нственний, -а, -е. Бранное: шельмовскій, собачій. Гунственна душа. Рк. Марковича.
Зістава́ти, -таю, -є́ш, сов. в. зістати, -тану, -неш, гл. Оставаться, остаться. Все мине, а гріх зостане́. Ном. № 103. зістатися од кого. Отставать, отстать отъ кого.
Опалубити, -блю, -биш, гл. Хватить палкой, ударить. Черном.
Офірувати, -рую, -єш, гл. = охвірувати. Чуб. ІІІ. 376.
Підзирати, -ра́ю, -єш, сов. в. підзи́рити, -рю, -риш, гл. 1) Подсматривать, подсмотрѣть. Деякі підзирали за шалопутами, то кажуть, що вони скачуть. Новомоск. у. От він заховавсь десь і підзирає: хто буде хазяйнувать. Грин. І. 197. 2) Только сов. в. ? = підзорити 2.
Саднути, -дну, -неш, гл. Ударить, дать тумака. Лубен. у.
Тиркання, -ня, с. 1) Произнесеніе звуковъ: трр.... Трррр!.... роздалося голосне й високе тиркання вподовш улиці.... Чимала валка парубків показалася. Мир. Пов. І. 148. 2) Названіе дѣйствія отъ тиркати 2.
Филь, -лю, м. 1) Родъ, фамилія. З того филю. Вх. Зн. 75. 2) Порода. Така филь у тих овец: всі білохвості. Вх. Зн. 75.
Широкомовний, -а, -е. Многорѣчивый. Іде султан, покинувши в дивані башів та визірів широкомовних. К. МБ. XII. 269.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.