Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пола

Пола́, -ли, ж. 1) Пола. Від напасти і полу вріж, а втікай. Ном. Під полою, під правою чужу милу держить. Чуб. V. 387. Ой вдарила мати об поли руками: діти ж мої, квіти мої, пропала ж я з вами. Н. п. Взяв за себе панну в самого короля з під поли. К. ЦН. 221. 2) Полотнище. Спідниця в сім піл. 3) У кожевниковъ: каждая изъ двухъ боковыхъ частей выдѣланной кожи: средняя часть, самая толстая, назыв. слуп, слупе́ць, а боковыя поли. Волч. у. 4) мн. поли. У обжигателей углей: въ кучѣ дровъ, приготовленной для обжиганія, — нижняя часть, состоящая изъ болѣе длинныхъ и тонкихъ дровъ. Вас. 146. 5) Каменная плита. Вх. Зн. 51. 6) Менструація. Вх. Зн. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛА"
Горе́лі, -ре́ль, ж. мн. Качель. Cм. Реля 1. МУЕ. ІІІ. 169.
Грязо́та, -ти, ж. Грязь. Вилила свекруха додолу та наробила грязоти. Чуб. V. 692.
Досвітко́вий, -а, -е. Предразсвѣтный. Темнота досвіткова. Левиц. І. 271.
Каменування, -ня, с. Побіеніе камнями. Желех.
Нала́дити, -джу, -диш, наладна́ти, -на́ю, -єш, наладнува́ти, -ную, -єш, гл. = налагодити. Наладив дід хижу для бабки. Ном. № 7580.
Наупорно нар. Настойчиво. Хочу оце іти наупорно, свого не попущу ні за що. Павлогр. у.
Невстаха, -хи, ж. Раст. Thalictrum. Мнж. 186.
Рація, -ції, ж. 1) Основаніе, причини, поводъ. Чи не мав но цей чоловік рації? О. 1862. VI. 96. І чи не мала ж вона рації написати до його після щирої розмови з ним? Левиц. І. 1. 303. 2) Привѣтственная рѣчь, поздравленіе. Посла к латину приступились, три рази низько поклонились, а старший рацію сказав. Котл. Ен. IV. 27.
Ріжа, -жі, ж. 1) Поляна, врѣзывающаяся клиномъ въ лѣсъ. Шух. І. 220, 211. 2) Гусеница насѣкомаго Arctia Hebe. Вх. Пч. І. 5.
Шпеньок, -нька, м. = шпеник. Cм. кужілка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.