Блявкати, -каю, -єш, гл. Говорить вздоръ. Cм. блякати.
Глупак, -ка, м. = дурень.
Гобелки мн. Въ выраженіи: на гобелки — до тла, совершенно. Він нас хотів спалить на гобелки, значить, зовсім, усе, як єсть.
Голошіння, -ня, с. = голосіння.
Княгиня, -ні, ж.
1) Княгиня, жена князя. У його жінка княгиня, з Волині ляшка.
2) Новобрачная. Ой вийди, мати, огляди, що тобі бояре привезли: привезли скриню й перину і молодую княгиню. Ні, молода княгине, не піду я до тебе на весілля.
3) Родъ весенняго хоровода съ пѣснями. Ум. княги́нечка, княги́нька, княже́йка. Засватав собі княгинечку. Жінка княгинька, а хата неметена. Яворові сінці, тесові стільці, а на тих стільцях красна княжейка.
Моти́ль, -ля, м. Мотылекъ. Швидкий, як мотиль. Щось у тебе буде: хоч мотиль, хоч бабка.
Наваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Напачкать. Півень на жердочці сидить, да все... все..., да купу таку наваляв, таку здорову.
Оплентати, -таю, -єш, гл.
1) Опутать.
2) Сожрать. Оплентав вовк твою кобилу. Оплентали б тебе собаки.
Розбовток, -тка, м. Невысиженное яйцо, яйцо-болтунъ.
Тайник, -ка, м.
1) Тайникъ, секретное мѣсто.
2) Тяйный проходъ. Се мабуть тайник — печера, що йде під землею. Ум. тайничо́к.
