Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попосміятися

Попосміятися, -юся, -єшся, гл. Насмѣяться вдоволь, посмѣяться много. Попосміялись же за те з Цьомаха довго. Сим. 215. Тії листи що-дня вичитує, — і попоплаче над ними, і попосміється. МВ. (О. 1862. III. 35).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОСМІЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОСМІЯТИСЯ"
А-а-а, меж. Колыбельный припѣвъ: бай-бай! А-а-а, люлі! Налетіли гулі, стали думати-гадати, як дитину годувати. Н. кол. п.
Відмогтися Cм. відмагатися.
Кочовище, -ща, с. Кочевье. К. мн. XI. 142. К. ПС. 111.
Навча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. навчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Учить, поучать, поучить, научать, научить. Навчай мене, моя матінко, як свекорку годити. Мет. 222. Увійшовши в школу, навчав. Єв. Мр. І. 21. на до́брий ро́зум навча́ти. Поучать, наставлять. Заберу обойко (синів) до себе на коліна, та почну на добрий розум навчати — як умію, так і навчаю. МВ. ІІ. 9. 21. Науськивать, науськать, подговаривать, подговорить.
Облій, -ло́ю, м. Протаявшій, покрытый водою снѣгъ.
Одт.. Cм. отъ відтавати до відтя́ти.
Понадбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Надбиться (во множествѣ).
Старовірство, -ва, с. Устарѣвшая вѣра, устарѣвшія вѣрованія. Благочестиє здалось мені мизерним старовірством. К. ПС. 86.
Удавнитися, -нюся, -нишся, гл. Устарѣть. Була колись правда, та вдавнилась. Ном. № 6835.
Уколядувати, -дую, -єш, гл. Заработать пѣніемъ колядокъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОСМІЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.