Воздобний, -а, -е. Хорошій, хорошихъ качествъ. (Станьмо) свої коні козацькії напасемо й напоїмо: тут трави зелені, води холодні, очерети воздобні. Которий то, панове молодці, козак дородний, ще й кінь під ним воздобний. У Кулиша употреблено въ смыслѣ: способный, талантливый. Шукати серед мужиків людей дотепних, здатніх, воздібних, і таких людей підіймати наукою.
Дога́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Долаяться.
Ли́хо, -ха, с. 1) Бѣда несчастіе; горе. Не шукай лиха, — само тебе знайде. Живе баба за дівером, лиха прикупивши. Аби танцювати вмів, а робити й лихо навчить. Кожна людина своє лихо носе. Через тебе і я буду у лисі. Хто не знає закохання, той не знає лиха. hа лихо. Ha бѣду. вдарити лихом об землю. Стряхнуть съ себя горе. Козацтво, ударивши лихом об землю, садило гайдука. лихом зануди́лось. Охватила сильная тоска. лиха набіжиш. Будетъ тебѣ бѣда. лиха набратись. Испытать горе. Так то й добуть, лиха не набравшись! лихо спіткало. Случилось несчастіе. лихом торгувати. Эксплоатировать несчастіе. 2) Зло. З письменних все лихо встає. Піп людей карає, а сам лихо робить. Лихо коїти. Ум. лишко, лишенько, лишечко. оце ли́шко! Вотъ бѣда! Лишко тяжке! Заграй мені, дуднику, на дуду, — нехай своє лишенько забуду! Ох лишечко! Хтось іде!
Облесно нар. = облесливо.
Повтикати, -ка́ю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ). Повтикав кілки.
Понадсмоктувати, -тую, -єш, гл. Надсосать (во множествѣ).
Пообід нар. Послѣ обѣда.
Тримати, -ма́ю, -єш, гл.
1) Держать, содержать. Тримала мене за руку. Тримає коні, а волів не хоче. Дочку тримай в дому, ще й заплати кому, щоб узяв біду з дому. Бог батько: як буде нас тримати, то буде й годувати.
2) — за що. Считать, почитать за что. Тримай, свято за свято.
Ушанувати, -ную, -єш, гл.
1) Почтить.
2) Хорошо принять, угостить. Ні, я по своєму її вшаную.
Шпігувати, -гую, -єш, гл.
1) Шпиговать, втыкать мелкіе куски сала въ мясо. Печеня салом шпігована.
2) = шпигувати. Він давно вже шпігує, може що й довідавсь.
