Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попосмутувати

Попосмутувати, -ту́ю, -єш, гл. Попечалиться много. Попосмутував я на чужині. Г. Барв. 407.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОСМУТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОСМУТУВАТИ"
Депута́т, -та, м. 1) Депутатъ. Од цариці знов приказ: прислати до столиці депутатів. О. 1862. V. 102. 2) Собственникъ полонини. Шух. І. 184.
Засини́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Сдѣлаться синимъ. Засинилось полотно. Нволынск. у.
Коменда, -ди, ж. 1) Команда, отрядъ. В славнім місті Берестечку коменда стояла. Гол. І. 67. 2) Начальство. Молоденький козаченько в коменди ся просить: пусти ж мене, коменданте, з обозу додому. Чуб. V. 332.
Молодю́к, -ка, м. Младенецъ. Рисю, рисю, молодюк плаче, молодюк плаче — їсти хоче. Рудч. Ск. II. 53.
Помохнатіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться мохнатымъ.
Прозивка, -ки, ж. 1) Насмѣшливое прозваніе. Вх. Лем. 457. 2) Бранное слово. Вх. Лем. 457.
Росиця, -ці, ж. Ум. отъ роса. 2) = росянка. ЗЮЗО. І. 121.
Случка, -ки, ж. = случай. Я й не знала, що їй така случка случилась, та й приходю до неї, а вона й каже, що и побито. Екатер. г. (Залюб.)
Сухендувати, -ду́ю, -єш, гл. Шутливо то-же, что и секундувати. Фр. Пр. 82.
Уламок, мку, м. Обломокъ, отломокъ. Взяв він уламок од чистого злота. Щог. В. 152.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОСМУТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.