Богородиця, -ці, ж. 1) Богородица. Народився із Марії дівиці, із святої Богородиці. 2) Молитва къ Богородицѣ: Богородице Діво. Говори, Грицю, Богородицю, а я буду Оченаш, — буде легше для нас. Куца Богородиця. Короткая молитва. 3) Второй день: а) Рождества Христова, б) Пасхи. 4) Капюшонъ въ плащѣ, свитѣ, буркѣ. Ти б накрив голову богородицею, а то дощ хляє як з решета.
Бурдюг, -га, бурдюк, -ка, м. = бордюг 1. Їхав чоловік рябими волами та найшов бурдюг з пирогами. Ніхто не наливає нового вина в старі бурдюки. Бурдюки бити. Шалить. Ум. бурдюжок.
Городи́н, -на, м. Въ пѣснѣ то же, что и го́род. Ой город, город, городин, приїхав Андрієчко челядин. Своего рода licentia poetica, допущенная пѣсней ради риѳмы.
Го́стро нар. 1) Остро. Гостро ніж нагострений. 2) Рѣзко. Гостро говорить. 3) Пристально, проницательно. Дідуган гостро на мене глянув.
Ді́тоньки, -ньок, ді́точки, -чок, Ум. отъ діти.
Копиток, -тка, м. Ум. отъ копит.
Окріп, -ро́пу, м.
1) Кипятокъ. Вареники, мученики, в окропі кипіли, велику муку терпіли.
2) Раст. Укропъ.
Погейкувати, -кую, -єш, сов. в. погейкати, -каю, -єш, гл. Кричать, покрикивать: гей! погонять. Вже плугатарі погейкують, а вівчарики посвистують.
Уручати, -чаю, -єш, сов. в. уручи́ти, -чу, -чиш, гл. Вручать, вручить, дать въ руки. Уручаю тебе, серденятко моє, а єдиному Богу.
Ціп I, -па, м. 1) Цѣпъ для молотьбы хлѣба. За ціп та на тік. Брехати — не ціпом махати. 2) ціпи в'язати. Ссориться. 3) ціпом їхати. Ѣхать двумя лошадьми, вмѣстѣ впряженными, изъ которыхъ одна маленькая другая большая. 4) Порода большихъ грушъ. Ум. ці́пик.
