Гуко́ну́ти, -ну, -неш, гл. То же, что и гукну́ти, но съ силой. Грізно гуконув Грицько. А чоловік з борозни: «а куди?» як гуконе! Гуконула гаківниця.
Жми́крут, -та, м. Кулакъ, скряга.
Здави́ти Cм. здавлювати.
Корм, -му, м. Кормъ. В той час безчасному вовкові не послав Бог корму.
Набаляндра́сити, -ра́шу, -сиш, гл. Наболтать, наговорить чепухи.
Підспівач, -ча, м. 1) Подпѣвающій. Плохой поэтъ, подражатель.
Підтинати, -на́ю, -єш, сов. в. підтя́ти и підітнути, -ну, -неш, гл. Подрѣзывать, подрѣзать, подсѣкать, подсѣчь, подрубливать, подрубить. А буря жито як серпом підтинала. Підтяли кучері нам трьом. 2) Стегать, стегнуть кнутомъ. А о мене, ворон-коня твого, та й не дбаєш, а догори їдеш, мене підтинаєш.
Поїзжати, -жаю, -єш, гл. Ѣздить, разъѣзжать. Дев'ятеро коней водить, на десятім поїзжає. Наш папочок молоденький на конику поїзжає, до двору женчиків займає.
Чірєний, -а, -е. = каламутний. Чірєна вода.
Шепотильниця, -ці, ж. = шепотинниця.
