Байлувати, -дую, -єш, гл. Припрягать вторую пару воловъ и встаскивать возъ на гору. Ой на гору, гору будем байлувати.
Бесідувати, -дую, -єш, гл.
1) = беседувати. Турок до них бесідує.
2) Говорить, произносить. Маштер бесідує 24 разів «Отче наш».
Ґосподи́нин, -на, -не. Принадлежащій хозяйкѣ. Ґосподинина мама лізе на піч.
Деспоти́зм, -му, м. Деспотизмъ.
Занори́читися, -чуся, -чишся, гл. Упасть лицомъ внизъ. Він підскочив ти пихиць її! так і заноричилась!
Збір, збо́ру, м. 1) Собраніе. Збір людей. Ой великий двір, та маленький збір, — чом не вся родинонька? 2) Молочные продукты, получаемые отъ молока (сметана, масло и пр.). Який же там збір буде, коли ніде корові напастися, — тільки глечик молока надоїла. Збір поганий, бо молока мало. 3) мн. збо́ри. Сборки. Свита... з маленькими зборами.
Нао́чне нар. 1) Видимо, очевидно, явно. 2) Своими глазами.
Парость, -ти, ж. = парост 1.
Попідмочувати, -чую, -єш, гл. Подмочить (во множествѣ). Такий дощ лив, ворохи мені на току попідмочувало.
Снизька, -ки, ж. Часть ля́ди. (Cм.). Cм. снізка.
