Віддячка, -ки, ж. Ум. отъ віддяка.
Го́рдість, -дости, ж. Гордость. Нема в його ні крихти гордости. Почала його розбірати така гордість, що всіх людей, всіх панів і міністрів, і простих хлопів мав за нізащо.
Же́рва, -ви, м. Злая собака.
Погоджатися, -джаюся, -єшся, сов. в. погоди́тися, -джу́ся, -дишся, гл.
1) Мириться, помириться, сойтись. Два когути, два дими, дві господині ніколи не погодяться.
2) Уславливаться, условиться, договориться. Погодились брати хуру, та підвод нема.
Попокуделити, -лю, -лиш, гл. Потаскать за волосы долго и сильно. Так він же його і попокуделив.
Поцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками для украшеніи.
Стація, -ції, ж. 1) Стоянка, постой и продовольствіе на постоѣ. Да велів Ляхам, мостивим панам, по козаках, по мужиках стацією стояти, да не велів великої стації вимишляти. 2) Станція. Я іду на стацію до Заболотова.
Стремено, -на, с.
1) Стремя. Горе й тому козакові, що все їздить на коневі, із стремен ноги не виймає.
2) Штрипка. До сіх то шараварок здумав він стремена вчепити.
3) Cм. ключ 6.
4) = стрем'я. Ум. стременце, стремінце, стреме́нечко, стреме́ночко. На стременочка ступає, на сіделечко злягав.
Тапчан, -на, м. Родъ досчатаго дивана. Тато сидів коло вікна на тапчані. Ум. тапчаник, тапчанчик.
Хлібодарник, -ка, м. = хлібодар. Сагайдашний, наш батько, хлібодарник і гетьман.
