Вислужувати, -жую, -єш, сов. в. вислужити, -жу, -жиш, гл.
1) Прослуживать, прослужить извѣстное время. Дай мені, Боже, цей год вислужить.
2) Заслуживать, заслужить, зарабатывать, заработать. Служив я, дума, год, — вислужив день поля на год.
Джа! меж.
1) Цыцъ! Смирно! Їжте, гості, а ви, діти, джа!
2) Подражаніе звуку розги при ударѣ, а потому употребляется въ разговорѣ съ дѣтьми въ значеніи удара розгой.
Завіякуватий, -а, -е. Разгульный. Один завіякуватий чоловік та піячив у шинку.
На́ймит, -та, м. Наемникъ, нанятый работникъ. Ум. наймито́к, на́ймитонько (), наймито́чок. Чого ти, наймитку, так рано встаєш? — Та я то обуваннячком, то одяганнячком надолужу. Іде наймит із панщини, на воли гукає; а хазяйка з усіх мисок вечерю зливає: «Отсе ж тобі, наймиточку, вечеря з обідом, — не доїси вечерею, то доїдай хлібом; та не берись, наймиточку, до хліба м'якого, — візьми собі на полиці сухаря цвілого». Ув. наймити́ще, наймитюга. Приймай, жінко, та вареники, бо вже йде наймитище. Доорався бідний наймитюга до вечірнього впруга.
Осипати, -па́ю, -єш, сов. в. оси́пати, -плю, -леш, гл. = обсипати. Знати, знати козацьку хату скрізь десяту: вона соломою не покрита, приспою не осипана.
Пірити, -рю, -риш, гл.
1) О дождѣ: сильно лить = піжити 1. А на дворі дощ такий пірить.
2) Бить, колотить.
Пригірщ, горщі, ж. Пригоршни.
Різко нар.
1) Рѣзко, пронзительно. Грайте, музики, різко, кланяйся, Ганнусе, матусі низько.
2) Жестко.
3) Быстро.
Фабури, -бур, ж. мн. Бакенбарды.
Чуркати, -каю, -єш и чуркотіти, -кочу, -тиш, гл. Бить струей литься струей.
