Високочолий, -а, -е. Съ высокимъ челомъ; съ высоко поднятой головой. Мов ті діди високочолі дуби з гетьманщини стоять.
Гарчати, -чу, -чиш, гл.
1) Ворчать. Собака гарчить. Чия б гарчала, а твоя б мовчала.
2) = гарикати.
Гру́д, -да, м. Возвышенность, холмъ. Ум. Грудо́к. На грудку як посіє, то буде картопля. Грудо́чок. Ой у лісі, в Берестечку, там стояла коршомка на грудочку.
Запеча́лля, -ля, с. Печаль. Батько бив, батько бив, нагай увірвався, а я низом, попід хмизом в зілля заховався; батько йде, батько йде, на грудку споткнувся, а я з жалля, з запечалля з батька усміхнувся.
Ізб.. Cм. зб.
Куга, -ги, ж. 1) Водное растеніе: Typha? Посунули по синій хвилі поміж кугою в Сир-Дар'ю. З чистої річки почнуть підійматься темні пучечки куги. 2) Деревянный поплавокъ къ неводу или иной сѣти въ видѣ небольшого (1/4 — 1/2 ведра) боченка, а къ переме́ту — чурка изъ древеснаго корня.
Мо́жно нар. = можна. Теперенька дитина підбільшала, то мені можніше буде на роботу йти.
Наткнути, -ну́, -не́ш, гл. = настромити.
Непідлеглий, -а, -е. Независимый. Непідлегла воля духа.
Перехнябитися, -блюся, -бишся, гл. Наклониться, накрениться, покоситься. В цьому стіжку добра кладь, то й стіжок не перехнябився. Стара хата вже перехнябилась набік. Санки перехнябились, а я сторч головою.
