Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погонець

Погонець, -нця, м. 1) = погонич 2. Г. Барв. 18. Був в погонцях за Дунаєм. Мкр. Н. 2) Погонщикъ, посланный за кѣмъ въ погоню. Біглому єдна дорога, а погонцеві десять. Фр. Пр. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОНЕЦЬ"
Бовванський, -а, -е. Идольскій.
Величко нар. Ум. отъ велико. нас не величко. Насъ не много. Вх. Лем. 396.
Гук I меж. Подражаніе сильному, звуку.
Доскона́лість, -лости, ж. Совершенство.
Накоти́тися II, -кочу́ся, -тишся, гл. Родиться (о многихъ котятахъ, ягнятахъ). Що накотиться за ніч, — ранком ягнятка зносяться... до якої небудь стінки. О. 1862. V. Кух. 32.
Пиндитися, -джуся, -дишся, гл. = пиндючитися. Нехай не пиндяться, що і вони двоногі. К. Дз. 138.
Слюзити, слюжу, -зиш, гл. Покрываться слизью, течь слизи. Слюзить з сала. Конст. у.
Страшний, -а, -е. Страшный. Страшний чоловік. Ввійшов о. Хведор блідий і страшний. Левиц. І. 534. Страшний суд. страшний тиждень. Страстная недѣля.
Утіляти, -ляю, -єш, сов. в. — утілити, -лю, -лиш, гл. Воплощать, воплотить.
Чорноталь, -лю, м. = чорнолоз. ЗЮЗО. I. 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.