Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погонець

Погонець, -нця, м. 1) = погонич 2. Г. Барв. 18. Був в погонцях за Дунаєм. Мкр. Н. 2) Погонщикъ, посланный за кѣмъ въ погоню. Біглому єдна дорога, а погонцеві десять. Фр. Пр. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОНЕЦЬ"
Грабі́ж, -жу́, м. 1) Грабежъ, ограбленіе. 2) Сборъ податей. Радом. у.
Жидо́чок, -чка, м. Ум. отъ жид.
Заси́тити, -чу́, -ти́ш, гл. Вогнать, загнать. Заситить оце кілок у землю. Лебед. у.
На́веть нар. = навіть.
Наку́щитися, -щуся, -щишся, гл. Расти кустомъ. Накущилось жито.
Перескаржити, -жу, -жи́ш, гл. = перешкожати. ...перескаржили у її роботі. Гн. II. 125.
Подарунько, -ка, м. = подаруйко.
Тернити, -ню, -ниш, гл. Огораживать терномъ, обкладывать верхъ плетня терномъ. Вставай, челядонько, город городити, терняньком тернити. Гол. II. 181.
Хахулатий, -а, -е. О птицѣ: хохлатый. Вх. Уг. 272.
Шлюха, -хи, ж. Шлюха. Кабашниці-шлюхи. К. ЦН. 222. Смерть шлюха. КС. 1882. IV. 170.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.