Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погонець

Погонець, -нця, м. 1) = погонич 2. Г. Барв. 18. Був в погонцях за Дунаєм. Мкр. Н. 2) Погонщикъ, посланный за кѣмъ въ погоню. Біглому єдна дорога, а погонцеві десять. Фр. Пр. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОНЕЦЬ"
Бабусенька, бабусечка, -ки, ж. Ум. отъ бабуся.
Бе! Базю-Бе!, меж. Призывъ для овецъ. Вх. Лем. 390.
Гонори́стий, -а, -е. Самолюбивый, гордый. Такий гонористий став, що й чарки з тобою не вип'є. Правоб.
Зморщити, -щу, -щиш, гл. Сморщить. Рудч. Ск. II. 108.
Кантопля, -лі, ж. = картопля. У городах чого там, немає?... Капуста, морквини, огірочки, стрючечки, квасоля, кантопля. О. 1862. IX. 111.
Поверещати, -щу́, -щи́ш, гл. Покричать.
Поновити, -ся. Cм. поновляти, -ся.
Попересміювати, -юю, -єш, гл. Осилить въ смѣхѣ (многихъ).
Сморщик, -ка, м. Названіе одного изъ играющихъ въ шкопирту. Ив. 20.
Туманочок, -чку, м. Ум. отъ туман.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.