Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погонець

Погонець, -нця, м. 1) = погонич 2. Г. Барв. 18. Був в погонцях за Дунаєм. Мкр. Н. 2) Погонщикъ, посланный за кѣмъ въ погоню. Біглому єдна дорога, а погонцеві десять. Фр. Пр. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОНЕЦЬ"
Бігучка, -ки, ж. = бігавка.
Доси́та нар. Досыта. Ми їмо з корита, та до сита, а ви з блюда, та до худа. Ном. № 1614.
Забу́ти, -ся. Cм. забува́ти, -ся.
Заруча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. заручи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Обручаться, обручиться. Галочка заручається, од матінки одрізняється... Од батенька од рідненького до свекорка неймовірненького. Грин. III. 470. 2) Ручаться, поручиться. Конст. у.
Мерзлячо́к, -чка, м. Ум. отъ мерзля́к.
Підтанцьовувати, -вую, -єш, гл. Приплясывать.  
Підшийник, -ка, м. = підчіпок. (Залюб.)
Повсюдність, -ности, ж. Всеобщее распространеніе. Желех.
Солодісінький, -а, -е. Очень сладкій: очень пріятный. Мил. 162. Які солодісінькі години переживаю я. Левиц. І. 273.
Упірка, -ки, ж. При нередвижной пловучей сукновальнѣ предохранительный треугольный плотъ для защиты отъ идущихъ по рѣкѣ плотовъ; ставится впереди сукновальни. Вас. 173.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.