Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вальковий

Вальковий и валькованій, -а, -е. О постройкѣ: сдѣланный изъ глины, глинобитный. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЬКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛЬКОВИЙ"
Блідість, -дости, ж. Блѣдность. Желех.
Зажа́ртий, -а, -е. Ожесточенный, озлобленный.
Земля́цтво, -ва, с. соб. Земляки.
Напряда́тися I, -да́юся, -єшся, сов. в. напря́стися, -ду́ся, -де́шся, гл. Напрядаться, напрясться, попрясть вдоволь. Поки багатая наспалась, убогая-небогая напрялась. Чуб. V. 916.
Поляка, -ки, ж. Всеобщій испугъ, паника. Мнж. 189.  
Притомити, -ся. Cм. притомляти, -ся.
Хвітьхвітькати, -каю, -єш, гл. = хвітькати. Що ж тут на світі робити? Хвіть-хвіть! Та так собі і хвітьхвітькають. Кв.
Чорноталь, -лю, м. = чорнолоз. ЗЮЗО. I. 134.
Шпотатися, -таюся, -єшся, гл. Спотыкаться. Вх. Зн. 83.
Щаблястий, -а, -е. Имѣющій щаблі. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛЬКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.