Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поголіти

Поголіти, -ліємо, -єте, гл. Обѣднѣть, обнищать (о многихъ). Не тим наші діди поголіли, що солодко пили й їли. Ном. № 7239. І здається сей німець на зайві дні їх не займав так як колись при Ондрію Степановичу було, що инколи поспіл три тижні роблять, а поголіли зовсім люде. О. 1862. V. 111.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛІТИ"
Багрій, -рія, м. Названіе сѣробураго вола. Шейк.
Бовванський, -а, -е. Идольскій.
Дунду́к, -ка́, м. 1) Индѣйскій пѣтухъ. 2) Насмѣшл.: старый хрычъ. Но сей плачу того байдуже, на прозьби уважав не дуже: злий з сина був старий дундук. Котл. Ен. III. 33.
Згодли́вий, -а, -е. = згідливий.
Крупняк, -ка, м. Самка селедки. Вх. Лем. 428.
Москальня́, -ні ж., соб. 1) Великороссы. Желех. 2) Солдаты.
Отакувати, -кую, -єш, гл. Атаковать. Не на те я, миле браття, Січ оплакувала, ой щоб я вам степи — луги та назад вертала. Н. п.
Помертвіти, -вію, -єш, гл. 1) Помертвѣть. 2) Поблѣднѣть какъ мертвый. Втікаєте необзир помертвівши. К. Іов. 94.
Упхнути Cм. упихати.
Чав'ядіти, -дію, -єш, гл. Хирѣть, чахнуть. Як почав чав'ядіти, як почав, та й швидко вмер. Нѣжин. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.