Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поголіти

Поголіти, -ліємо, -єте, гл. Обѣднѣть, обнищать (о многихъ). Не тим наші діди поголіли, що солодко пили й їли. Ном. № 7239. І здається сей німець на зайві дні їх не займав так як колись при Ондрію Степановичу було, що инколи поспіл три тижні роблять, а поголіли зовсім люде. О. 1862. V. 111.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛІТИ"
Веселитися, -люся, -лишся, гл. 1) Веселиться. Загубиш, то не смутись, — знайдеш, то не веселись. Ном. № 5851. Веселіться ж, люде добрі, гуляйте! Шевч. 306. 2) Радоваться. Я тобою, пташко, веселюся. Шевч. 193.
Галаган, -на, м. = ґалаґан. Зверху (води) блищав довгий рядок здорових, білих, дерев'яних галаганів, наче разок намиста. Левиц. І.
Голомша, -ші, ж. Раст. Triticum Spelta. Вх. Пч. II. 36.
Заклика́льник, -ка, м. Зовущій, зазывающій.
Кулачки, -чок ж., мн. уличный бой, драка кулаками для забавы, состязанія въ силѣ. КС. 1887. VI. 485.
Мачухі́вна, -ни, ж. Дочь мачехи, сестра по отцу, но не по матери. Черк. у.
Нащока, -ки, ж. Клинообразная накладка, которая прикрѣпляется снозами къ ключу въ плугѣ. Подольск. губ.
Недбало нар. 1) Нерадиво, нерачительно, небрежно. 2) Беззаботно.
Погляд, -ду, м. Взглядъ. Видно сокола по польоту, а сову по погляду. Ном. № 7343. На погляд вона добра пані. Черниг.
Християнка, -ки, ж. Христіанка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.