Відсердитися, -джуся, -дишся, гл. Перестать сердиться. Поки прут найшов, та й відсердився, та на свою миленькую змилосердився.
Вороня, -няти, с. Вороненокъ. Ум. воронятко.
Гордови́на, -ни, ж. Раст. а) = Гордина. б) Malva crispa. З инших овочів найбільше ідять вигині, дальше дерен, черемху, гордовину. Пішов у ліс... Чи горіх знайде хлопець, чи китицями гордовину.... Ой у городі та гордовина, на гордовині та зозуленька. 2) = Гордівниця. Ой дівчино-гордовино, гордуєш ти мною. 3) = Городина.
Зачу́вати, -ва́ю, -єш, сов. в. зачу́ти, -чу́ю, -єш, гл. Слышать, заслышать, услышать. То удова теє зачуває. Заржи, заржи, сивий конику, рано на пашу йдучи, чи не зачує серце-дівчина, а в саду вінки в'ючи. 2) Чуять, почуять. Хутко зачує кішка, де сало.
Кулай, -лая́, м. Кулачище. Він його як затопе кулаєм у пику, так той аж хряпом землі достав.
Набала́кувати, -кую, -єш, сов. в. набала́кати, -каю, -єш, гл. Наговаривать, наговорить. Набалакав багато, а слухати нічого.
Оденчичка, -ки, ж. Пришедшая на оденки.
Пригадати, -ся. Cм. пригадувати, -ся.
Розбродитися, -джуюся, -єшся, сов. в. розбрестися, -дуся, -дешся, гл. Разбредаться, разбрестись. Щоб не дуже розбродились. Розбрелись прочане улицями. Було зібрались людці, та тепера розбрелись.
Стряски, -со́к, ж. мн. Соломенная труха.
