Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погорджування

Погорджування, -ня, с. Пренебрежете, презрѣніе. Піднялась до погорджування великою гординею. К. ХП. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОРДЖУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОРДЖУВАННЯ"
Відки нар. = відкіль. Відки йдете? — З під Дунаю. Гол. І. 98.
Глинина, -ни, ж. Частица глины. Конст. у.
Ґоспода́рити, -рю, -риш, гл. = Господарити. Желех.
До́ленька, до́лечка, -ки, ж. Ум. отъ до́ля.
Зара́нше нар. = зарані. Коли б пан Феб од перепою заранше в воду не заліз. Котл. Ен. VI. 64. Паси, та й заранше пригонь. Ном. № 12096.
Повихлюпувати, -пую, -єш, гл. Выплескать (во множествѣ). Повихлюпували всю воду з діжки, а тепер і носи. Полт.
Повінь, -вені, ж. Разливъ. Шух. І. 180.
Позамощувати, -щую, -єш, гл. Замостить; покрыть (во множествѣ).
Полінивий, -а, -е. Лѣноватый. Н. Вол. у.
Шкарупіль, -лі, ж. Обноски мѣхового платья.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОРДЖУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.