Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поголоска

Поголоска, -ки, ж. Слухъ, молва. К. ЧР. 397. Скрізь пішла поголоска, що Кармалюк ходить. КС. 1883. II. 467. Десь дзвін лили і пустили таку поголоску. Ном. № 7807. Хиба не чув ти поголоски про чорну раду? К. ЧР. 107.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛОСКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛОСКА"
Випахатися, -хаюся, -єшся, гл. Выдыхаться, очиститься отъ запаха. Се вже трохи хата випахалась, а то так смерділа димом.
Жари́на, -ни, ж. Раскаленный уголекъ. Кадив, кадив (піп), а це якось жарина з кадильниці й упала да попові в халяву. Рудч. Ск. ІІ. 197. Ум. жари́нка. Став ті жаринки вигрібать. Мнж. 139.
Заскоро́дити Cм. заскороджувати.
Змокріти, -рію, -єш, гл. = змокравіти. Конст. у. Дещо. 66.
Лопітли́вий, -а, -е. Плохо, неразборчиво говорящій. Шух. І. 33.
Навдога́д нар. Чтобы догадались. Навдогад буряків, щоб капусти дали. Ном. № 5700.
Норовистий, -а, -е. Капризный, прихотливый; упрямый. На вгороді бузина коренистая, чорнявая дівчинонька норовистая. Н. п. Норовистий кінь.
Предозвілля, -ля, с. Приволье, раздолье, удобное мѣстоположеніе. У вас тут гарне предозвілля і вода близька, над річкою городи... Волч. у.
Сотницький, -а, -е. Сотничій.
Ткачівна, -ни, ж. Дочь ткача.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОЛОСКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.