Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поголоска

Поголоска, -ки, ж. Слухъ, молва. К. ЧР. 397. Скрізь пішла поголоска, що Кармалюк ходить. КС. 1883. II. 467. Десь дзвін лили і пустили таку поголоску. Ном. № 7807. Хиба не чув ти поголоски про чорну раду? К. ЧР. 107.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛОСКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛОСКА"
Витяг, -гу, м. 1) Извлеченіе. 2) Экстрактъ. 3) Выписка. Уман. I. 295.
Да́лебі́, да́лебі́г нар. Ей-ей, право. Далебі, що правда. Макс. Ой не смійся, дівчинонько, далебі не смійся! Я у тебе молодої отрути наївся. Мет. 90. Ей, шануйся, кола хоч, бо далебі колись тмумно-здо-тло спишу на спині. Ном. № 3600. А мої (діти) вже й геть то живучі. Такого їх, такого їх, що далебіг не знаю, що й діяти. Левиц. І. 139.
Зара́ди нар. Ради, изъ-за. Треба миритися заради дітей. Г. Барв. 342.
Мокри́на, -ни, ж. Мокрое мѣсто, болото. Вх. Уг. 252.
На́глити, -лю, -лиш, гл. Торопить, понукать. Желех.
Напа́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. напали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Натапливаться, натопиться, сильно нагрѣться. Напалилася груба добре. 2) Нажигаться, нажечься.
Підсметанник, -ка, м. Раст. Agrimonia eupatoria. Вх. Пч. II. 28.
Повистріпувати, -пую, -єш, гл. Выдернуть нитки въ ткани (во множествѣ).
Салата, -ти, ж. Раст. a) Lactuca, салатъ. в)заяча. Ranunculus Ficaria L. ЗЮЗО. I. 133. Ой на горі салата, — роди, Боже, дівчата. Грин. III. 306.
Тепломірний, -а, -е. Относящійся къ термометру. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОЛОСКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.