Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погостити

Погостити, -щу́, -стиш, гл. Угостить, принять какъ гостя. Прийняла їх у хату, але не мала чим їх погостити. Гн. І. 93. Нас... так файно погостив. Гн. II. 41. Запросив і погостив їх дуже красно. Драг. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОСТИТИ"
Будущина, -ни, ж. = будучина. К. Кр. 17. К. ХІІ. 9. Думає..., лякаючись сама своєї будущини. Г. Барв. 166.
Варш, -ша, м. ? Ум. варшалок. варшалочок. Заснула кухарочка, треба їй варшалочка, треба їй варша дати, щоб дала вечерати. Грин. ІІІ. 504.
Наби́ти, -ся. Cм. набивати, -ся.
Небожчиця, -ці, ж. Покойница. Молодиці небожчицю убірали. МВ. (О. 1862. І. 91).
Огинатися, -на́юся, -єшся, гл. Уклоняться, отвиливать. Він де кого підмовляв до себе переїздити, так усе огинаються. Харьк. г.
Під'їхати. Cм. під'їздити.
Поколодне, -ного, с. Откупная плата за привязываніе колодки (на масляницѣ).
Потрівати, -ва́ю, -єш, гл. = потривати.
Статурний, -а, -е. 1) Стройный. 2) Складный, складно, красиво сдѣланный, имѣющій фасонъ. Мнж. 163, 192.
Туго нар. Туго. Дитина сповита, та й не туго й новенькою свитиною вкрита. Шевч. Ум. тугенько, тугесенько. Сідлай мене тугенько. Мнж. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.