Вимотувати, -тую, -єш, сов. в. вимотати, -таю, -єш, гл. 1) Выматывать, вымотать. 2) Добывать, добыть мошенничествомъ. Що вибреше, що вимота, то те й його. 3) Выпутывать, выпутать изъ бѣды. Йому аби тих вимотати, а сам викрутиться.
Гра́бати, -баю, -єш, гл. 1) Гресть. Грабати сіно. 2) Разгребать. На те курка грабає, щоби що виграбала.
Ґерґе́лі, -лів, м. мн. Гуси крупной породы.
Задніпря́нський, -а, -е. Заднѣпровскій. Вони дивились на темний задніпрянський бір.
Зако́ханий, -а, -е. 1) Влюбленный. Закоханий хлопець. 2) Выхоленный, взлелѣянный. Закоханий чоловік.
Запі́л, -по́лу, м. Пола одежды, завернутая такъ, чтобы въ нее можно было что-либо положить. У запіл набрати. У заполі принести. Цілісінький тиждень переносив (золото) у заполі.
На́года, -ди, ж. Случай, удобное время. (Юда) шукав нагоди, щоб видати Його їм без народу.
Напастува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Нападать, задѣвать, зацѣплять. Не напастуй, не напастуй, суча дочко.
Приторкувати, -ся, -кую, -ся, -єш, -ся, гл. = приторкати, -ся. Та обливай водою, та примощуй ногою.
Проїсти Cм. проїдати.
