Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поголитися

Поголитися, -лю́ся, -лишся, гл. Побриться. Звелів йому умитися й поголитися, бо борода у його виросла наче у пасічника. Рудч. Ск. II. 164.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛИТИСЯ"
До́слід, -ду, м. Изслѣдованіе. Лінивий до історичнього досліду розум. К. XII. 37.
Дря́пець, -нця, м. Хорошо, легко вскарабкивающійся на высоту. Нехай він лізе на вишню — він дряпець. Елисаветгр. у.
Жони́х, -ха, м. = жених.
Заратува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Помочь, поддержать. Прилуц. у. Заритуй, та й сам себе затратуй. Посл.
Золотариха, -хи, ж. Жена золотыхъ дѣлъ мастера. Желех.
Кухаренко, -ка, м. Сынъ повара.
Набідува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Много вытерпѣть, вдоволь побѣдствовать.
Пасчаний, -а, -е. Относящійся къ пасхальному хлѣбу. пасчана лопата. Лопата на которой сажаютъ въ печь пасхальный хлѣбъ. Вх. Лем. 447.
Синявка, -ки, ж. 1) Стоячая вода, болото, лужа. Вх. Зн. 88, 63. 2) мн. Раст. Knautia arvensis coult. ЗЮЗО. І. 126.
Чаклування, -ня, с. Колдованіе, колдовство.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОЛИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.