Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поголитися

Поголитися, -лю́ся, -лишся, гл. Побриться. Звелів йому умитися й поголитися, бо борода у його виросла наче у пасічника. Рудч. Ск. II. 164.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛИТИСЯ"
Ганчарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься горшечнымъ ремесломъ. Аф. 364.
Дом, -му, м. = дім. Чуб. ІІІ. 177.
Забла́говістити, -щу, -стиш, гл. Заблаговѣстить.
Збочи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Уклониться въ сторону. Павлогр. у. Козак бачив (дівчину край долини), конем збочив. Гол. І. 120. 2) Покривить душою, сдѣлать несправедливость. Зміев. у.
Змінчик, -ка, м. Работникъ, пришедшій на смѣну другому. Черк. у.
Ігола, -ли, ж. = іговна. Вх. Лем. 421.
Нави́снути Cм. нависати.
Опочинок, -нку, м. Отдыхъ. Проти Кефи города приставали, там собі великий та довгий опочинок мали. АД. І. 209.
Удвадцяте нар. Въ двадцатый разъ. О. 1862. Т. 75.
Украшати, -шаю, -єш, сов. в. украси́ти, -шу, -сиш, гл. Украшать, украсить. Червона калина луги украшає. Чуб. V. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОЛИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.