Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поговір

Поговір, -во́ру, м. Толки, сплетни, пересуды. На Тетяну поговір, що Тетяна вмерла: вона лежить на печі, і ноги задерла. Ном. А на мене молодую поговір та слава. Мет. 85. Як ми любилися, та й не побралися, слави-поговору понабіралися. Мет. 84.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОВІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОВІР"
Винохід, -хода, м. Иноходецъ. Спочили вони з матір'ю, осідлали коня-винохода і поїхали собі. ЗОЮР. II. 50.
Відбування, -ня, с. Исполненіе, отбываніе, отработка.
Відплюскувати, -кую, -єш, сов. в. відплюскати, -каю, -єш, відплюснути, -ну, -неш, гл. Отплескивать, отплеснуть.
Колачиння, -ня, с. = колачини. У тиждень було у нас колачиння. Федьк.
Лихови́на, -ни, ж. Несчастный случай.
На́від, -воду, м. 1) Указаніе, наущеніе. 2) да́ти на́від. Дать указаніе, навести на путь, научить, какъ сдѣлать что-нибудь. Ном. № 13757.
Накупува́ти, -пу́ю, -єш, гл. = накупити. Накупували вони вина всякого. Рудч. Ск. І. 200.
Неправдивий, -а, -е. 1) Лживый, неправдивый. Моя доле неправдива. Шевч. 2) Притворный. 3) Не настоящій, поддѣльный.
Твамость, -ті, ж. Твоя милость. Угор.
Хавтура, -ри, ж. = хавтур. Шейк.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОВІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.