Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поговір

Поговір, -во́ру, м. Толки, сплетни, пересуды. На Тетяну поговір, що Тетяна вмерла: вона лежить на печі, і ноги задерла. Ном. А на мене молодую поговір та слава. Мет. 85. Як ми любилися, та й не побралися, слави-поговору понабіралися. Мет. 84.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОВІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОВІР"
Блиск, -ку, м. 1) Свѣтъ. А вже пізно, всі полягали, ніде й блиску не побачиш. Кіевск. у. 2) Блескъ. Панна.... в золотім колосю, така — аж блиск од неї б'є. Драг. 268. Блиск їх сяяв так, що очі засліплялись. Щог. Сл. 70.
Визол, -лу, м. Осадокъ золы послѣ бученія. Уман. II. 246.
Доло́шка, -ки, ж. Ум. отъ доло́ня.
Жбу́рити, -рю, -риш и жбурля́ти, -ля́ю, -єш, одн. в. жбурну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = шпурляти, шпурнути. Жбурляє чорт дідьком. Посл. Як жбурне книжкою під поріг. Св. Л. 230.
Законя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. закони́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зараждать, зародить. Яке його Господь законне, таке воно й є. Зміев. у.
Нагого́шитися, -шуся, -шишся, гл. Нахохлиться, надуться. Чого сидиш да напизилася, чого сидиш — нагогошилася? Рк. Макс.
На́дпізь нар. Поздновато. Ото учора надпізь пішли ми додому. Левч. 110.
Підберезник, -ка, м. Порода грибовъ. Лохв. у.
Тікатися, -каюся, -єшся, гл. = тікати. Шейк.
Чиншовик, -ка, м. Платящій чиншъ, состоящій на чиншевомъ положеніи.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОВІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.