Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поговір

Поговір, -во́ру, м. Толки, сплетни, пересуды. На Тетяну поговір, що Тетяна вмерла: вона лежить на печі, і ноги задерла. Ном. А на мене молодую поговір та слава. Мет. 85. Як ми любилися, та й не побралися, слави-поговору понабіралися. Мет. 84.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОВІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОВІР"
Бодванка, -ки, ж. Продолговатый шаплик (Cм.). Вх. Уг. 228.
Викпити, -плю, -пиш, гл. = видурити. Желех.
Винниця, -ці, ж. 1) Винокурня. Міждо винниці і між броварниці пробіга. Мет. 414. 2) Виноградникъ. Угор. 3) мн. ви́нниці, -ць. = порічки. Шух. І. 109. Ум. ви́нничка.
Зацвили́ти, -лю́, -лиш, гл. = заквилити. Райські пташечки як не зацвилять. Грин. III. 24.
Клобук, -ка, м. Клобукъ. Надів клобук, взяв патерицю. Шевч.
Мину́лість, -лости, ж. Прошлое.
Няв! меж. Мяу! А котичок няв-няв-няв! Рудч. Ск. І. 51.
Обталапатися, -паюся, -єшся, гл. = заталапатися. Брацл. у.
Поділля II, -ля, с. Низменная мѣстность.
Припліскувати, -кую, -єш, сов. в. приплескати, -плещу, -щеш, гл. 1) Прибивать, прибить сверху преимущ. чѣмъ либо плоскимъ (ладонью, лопатой) съ цѣлью сравнять и придавить поверхность. Взяв важку лопату й почав припліскувати боки нового стіжка. Левиц. Пов. 194. Ноженьками придоптала, рученьками приплескала. Чуб. III. 78. 2) Хлопать, прихлопывать, похлопать (въ ладони). Левиц. І. 286. Почав кричати та в долоні припліскує. Св. Л. 106.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОВІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.