Дно, -дна, с. Дно. Ходить, як лин по дну. Ой там плавало судно, позолочуване дно. Ум. Де́нце, де́нечко. Сопілочка з барвіночку, калинове денце. Хам тільки на денці... гуща зосталася.... пів чарочки. Ой у полі та озеречко, там плавало та відеречко, соснові клепки, дубове денечко. Ув. Дни́ще.
Жи́чечка, -ки, ж. Ум. отъ I. Жичка.
Пасти II, -ду́, -де́ш, гл. 1) Пасть, упасть. Троянці всі замурмотали, Дидоні низько в ноги пали. На серці туга така пала, що йому дух так і захватує. Відразу пав без душі. 2) Опуститься на землю. Полинь ти, соколе ясний... Сядь-пади у мого батька й матері перед ворітьми. Прилетіла пава, в головочках пала. 3) Припасть, покрыться. Приливали доріженьку, — таки пилом пам.
Плуговий, -а́, -е́ Плужный. Плуговий віл.
Побояринувати, -ну́ю, -єш, гл. Побыть шаферомъ на свадьбѣ.
Позлущувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и злущити, но во множествѣ.
Послабіти, -біємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ).
Розмандруватися, -руюся, -єшся, гл. Предаться странствованію, бродяжничеству.
Харч, -чу, м. и -чі, ж. Харчи, съѣстные припасы, кормъ. Наймися, наймитку, у мене, а я у попа — для луччої харчі. Гей вже наші, наші сіромахи. без харчів помарніли. на бо́жій харчі бути, рости. Быть вскормленнымъ, воспитаннымъ въ чужой семьѣ. А сотник був собі багатий, то в його, знаєте, росло на Божій харчі, за дитину, чиєсь байстря.
Шулькати, -каю, -єш, гл. Кидаться, бросаться, падать сверху скорымъ полетомъ.
