Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погнітити

Погнітити, -чу, -тиш, гл. Подавить, придавить (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГНІТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГНІТИТИ"
Берло, -ла, с. Скипетръ. Падишах своїй цариці берло довіряє. К. МБ. ХІІ. 274.
Високо нар. Высоко. Не дивись високо, бо запорошиш око. Ном. № 2552. Ум. височенько.
Вишпувати, -пую, -єш, гл. Высказать, (охотничій терминъ). У нього добрі собачки: запусти тільки, зараз вишпують зайця. Брацл. у.
Ґерлак, -ка́, м. Овца, зачахнувшая отъ болѣзни. Ананьев. у.
Кияка, -ки, ж. Ув. отъ кий.
Назна́ти, -на́ю, -єш, гл. Узнать о существованіи въ данномъ мѣстѣ, открыть. Я назнав зайчицю з зайченятами. Мнж. 30. Десь назнала лисиця у лісі пастку. Рудч. Ск. І. 21.
Понатрушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Натрястись, насыпаться (во множ.). Дужче натрушуй, то й понатрушуються мішки добре. Харьк. Не понакривала глечиків, то й понатрушувалося чи полови, чи що. Богод. у.
Порадіти, -ді́ю, -єш, гл. Порадоваться. Вийде мила, — порадіє. АД. І. 270.
Рудобривий, -а, -е. Рыжебровый. Чужа пані рудобрива. Чуб. III. 247.
Спорожнити, -ся. Cм. спорожняти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГНІТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.