Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поголубитися

Поголубитися, -блюся, -бишся, гл. Поласкаться. Білесенькі, повні, як півонь, маківки, що мовляв, де тільки русальна з молодиком поголубляться, там вони врожаються й цвітуть. О. 1862. VIII. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛУБИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛУБИТИСЯ"
Балан, -на, м. Бѣлый волъ. КС. 1898. VII. 41.
Відгін, -гону, м. Отбой. Від баб одгону нема.
Канути, -ну, -неш, гл. 1) Капать, течь. Держить палаш в правій руці, а з палаша кровця кане. Гол. Ой зоре, зоре! — і сльози кануть, — чи ти зійшла вже на Україні? Шевч. 403. 2) Исчезать. Зірочка покотилась, далі друга, третя — і поховались у синьому небі, мов у море канули. Кв. І. 28. Бідна ж моя голівонько! всі надії мої канули. Г. Барв. 85.
Поплітка, -ки, ж. 1) Верхняя прядь на веревкѣ. Могилев. у. 2) Красная гарусная нить, которой оплетаютъ сверху косы. Kolb. І. 40. Шух. І. 135.
Пошкрябати, -ба́ю, -єш, гл. Поскресть, поцарапать.
Свинарка, -ки, ж. Свинопаска.
Семинарист, -та, м. Семинаристъ. О. 1862. І. 54.
Слухня́ний, слух'я́ний, -а, -е. Послушный. Шевч. 465. Був добрий, слухняний хлопець. Левиц. І. 248., Ум. Слухняне́нький, слух'яне́нький.
Тульпановий, -а, -е. Тюльпанный.
Шепотильниця, -ці, ж. = шепотинниця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОЛУБИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.