Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поголити

Поголити, -лю, -лиш, гл. Побрить. Він мам поголив голови гладко. Ном. № 675. Лоби поголити. Забрить лобъ (въ солдаты). Брати на панщину ходили, поки лоби їм поголили. Шевч. (1883), 388.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛИТИ"
Бзина, -ни, ж. = бузина. Желех. Шух. І. 18. ЕЗ. V. 89.
Зачиня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. зачини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Затворяться, затвориться. Кот. Ен. V. 20. Зачиняються царські врата для нашого брата. Ном. № 4782.
Пачкарь, -ря́, м. Контрабандистъ. Чуб. V. 1087. Cм. пачка.
Пильня, -ні, ж. Лѣсопильня. В них на дворі була пильня, шо дерево на ній пиляють. ХС. IV. 24.
Повиживати, -ва́ю, -єш, гл. Остаться въ живыхъ (о многихъ).
Попідголювати, -люю, -єш, гл. Подбрить (многихъ).
Проголосити, -шу́, -сиш, гл. Проплакать. Проголосила ввесь день.
П'ятикутник, -ка, м. Пятиугольникъ. Желех.
Стічно нар. Ловко, проворно. Угор.
Сукровиця, -ці, ж. = Сукроватиця. З мертвого пішла сукровиця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.