Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поголити

Поголити, -лю, -лиш, гл. Побрить. Він мам поголив голови гладко. Ном. № 675. Лоби поголити. Забрить лобъ (въ солдаты). Брати на панщину ходили, поки лоби їм поголили. Шевч. (1883), 388.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛИТИ"
Базалучча, -ча, с. соб. Разный хламъ. Аф. 291. Там лежало старе залізо, мотузки і усяке базалучча.
Зако́пчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. закопти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Закапчиваться, закоптиться. Від диму закоптишся. Ном. № 5994.
Заплу́туватися, -туюся, -єшся, сов. в. заплу́татися, -таюся, -єшся, гл. Запутываться, запутаться. Як стояла, так і впала, заплуталася в плахтину. Чуб. V. 378.
Йойк, -ку, м. Плачъ, вопль, стенанія.
Кавунячий, -а, -е. Арбузный. Одкрилося поле, неначе заслане картатими хустками, де зеленіло дрібненьке... кавуняче огудіння. Левиц. Пов. 227.
Любо́вно нар. Любовно, въ любви, въ согласіи. Хороше да пригоже, да любовно живуть. Чуб. V. 516. У нас це так любовно. Лебед. у. Ум. любо́вненько.
Пиха, -хи, ж. Гордость, важность, надменность, заносчивость. Чуб. І. 93, 282. Панська пиха. Стор. МПр. 76.
Покликати, -чу, -чеш, гл. Позвать. Ото він пішов покликав людей і посходились. Рудч. Ск. І. 92.
Увця, -ці, ж. = вівця. Вх. Уг. 272.
Шпеник, -ка, м. 1) Шпенекъ, конецъ стрѣлы или какого-нибудь стержня; иногда самъ стержень. Вас. 167, 179. Він шпеник в рані розглядав. Котл. Ен. VI. 73. 2) Ножка у листа, плода. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.