Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поголити

Поголити, -лю, -лиш, гл. Побрить. Він мам поголив голови гладко. Ном. № 675. Лоби поголити. Забрить лобъ (въ солдаты). Брати на панщину ходили, поки лоби їм поголили. Шевч. (1883), 388.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛИТИ"
Вербинець, -нця, м. Лоза. Вх. Лем. 396.
Викругляти, -ля́ю, -єш, сов. в. викруглити, -лю, -лиш, гл. Округлять, округлить.
За́йми́на, -ни, ж. = займанщина. Черниг. г.
Каплина, -ни, ж. = капелина.
Накрасо́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. накрасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Румяниться, нарумяниться. Конст. у.
Отце нар. = отсе.
Поподути, -дму, -дмеш, гл. Подуть много.
Сага, -ги, ж. Заливъ рѣчной. Хведора безрідного.... над сагою Дніпровою в чистім полі поховати. Мет. 441.
Сумирятися, -ряюся, -єшся, сов. в. сумиритися, -рюся, -ришся, гл. Смиряться, смириться. Инша поплакала б та й сумирилась. МВ. ІІІ. 40.
Цегельницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный кирпичному мастеру.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.