Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поголити

Поголити, -лю, -лиш, гл. Побрить. Він мам поголив голови гладко. Ном. № 675. Лоби поголити. Забрить лобъ (въ солдаты). Брати на панщину ходили, поки лоби їм поголили. Шевч. (1883), 388.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГОЛИТИ"
Архи́мницький, -а, -е. Шарлатанскій, плутовской.
Виморожувати, -жую, -єш, сов. в. виморозити, -жу, -зиш, гл. Вымораживать, выморозить.
Гойна, -ни, ж. Побѣгушка, вертушка. Брацл. у.
Кишкати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] кишнути, -шну, -неш, гл. Прогонять, прогнать птицу криком киш! Прилетіла тетерочка... Не кишкайте, не лякайте: нехай привикає. Н. п.
Натуркування, -ня, с. Наущенія, наговоры.
Позначатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. позначи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. 1) Обозначаться, обозначиться. 2) Сдѣлаться, стать замѣтнымъ. Левиц. ПЙО. І. 482. І не позначилось ні трохи, а скілько уже брали. Иногда прямо въ значеніи: уменьшиться на видъ. Наче і їмо не сито, а сала в бодні дуже позначилось.
Пхе! меж. Фи! Бач, яке пхе! і не приступу до його.
Уцюрити, -рю, -риш, гл. Шуточно: сумѣть что либо сдѣлать. Е, цієї пісні ми не вітримо. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Уця, уці, ж. = увця. Вх. Уг. 272.
Штурлятися, -ля́юся, -єшся, гл. Толкаться. Чого ти штурляєшся? Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.